
Колишній міністр енергетики та вугільної промисловості України (з грудня 2012 по лютий 2014 р.), депутат Житомирської обласної ради VI скликання (з 2010 р.), член Постійної комісії з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів, політик державний службовець. З 24 березня 2014 року оголошений у розшук.
Місце народження, освіта
Народився 4 жовтня 1972 року у м. Лебедин Сумської області.
У 1994 році закінчив Державну гірничу академію в Дніпропетровську (за фахом гірничий інженер).
У 2003 році - Українську академію державного управління при Президентові України (магістр державного управління).
Кар'єра
У 1994-2002 рр. працював менеджером ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання «Екологічне паливо України» (Олександрія, Кіровоградська область).
З 2002 по 2006 рік - голова правління ЗАТ «НВО «Екологічне паливо України».
З 2006 по 2007 рр. - радник міністра охорони навколишнього природного середовища України (Василя Джарти).
У 2007-2010 роках - голова правління НАК «Надра України», з активів якої в 2007 році була виведена на користь компанії «Танталіт», близької до сім'ї Віктора Януковича, держрезиденція «Межигір'ї». Впродовж цих років Ставицький декілька разів був звільнений і поновлений на посаді голови правління НАК «Надра Україна».
З листопада 2010 року - депутат Житомирської обласної ради VI скликання, член Постійної комісії з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів. Фракція «Партії регіонів».
З грудня 2010 по квітень 2012 року - голова Державної служби геології та надр України.
З квітня по грудень 2012 року - міністр екології та природних ресурсів України (перший уряд Миколи Азарова).
З 24 грудня 2012 року - міністр енергетики та вугільної промисловості України (другий уряд Азарова).
27 лютого 2014 року Верховна Рада звільнила Ставицького з посади міністра, призначивши на його місце Юрія Продана (в уряді Арсенія Яценюка).
21 березня 2014 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактами вчинення особами з числа вищого керівництва держави злочинів за статтями «привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах», а також «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом». В помешканнях та офісах, які належать екс-міністру палива та енергетики Едуарду Ставицькому було проведено обшук. В одній з квартир було вилучено близько 5 мільйонів доларів США, майже 50 кілограмів золота у злитках та коштовності, попередня вартість яких становить декілька мільйонів доларів
З 24 березня 2014 року Едуард Ставицький оголошений Генпрокуратурою України у розшук.
З 2 серпня 2014 року Ставицький розшукується Інтерполом.
Родина
Одружений, має двох синів.
Компромат
Мережа заправок "БРСМ-Нафта" була створена ще в середині 90-х років, з 2011 до початку 2014 року мережа зросла в шість разів. Ці успіхи пов'язують з ім'ям Едуарда Ставицького, міністра енергетики та вугільної промисловості при Вікторі Януковичі. Ставицький неодноразово заперечував, що володіє часткою в "БРСМ-Нафта", але журналістські розслідування неодноразово доводили протилежне. Зокрема, у 2011 році власником 50% «БРСМ-Нафти» стала Валентина Ушакова, теща Ставицького, яка разом з батьком та дружиною Ставицького була засновником низки компаній: "Моноліт 2", "Інвест Менеджмент", "Актив Капітал Груп" та ін.
У травні 2015 року ЗМІ зазначали, що Головне слідче управління МВС розслідує кримінальне провадження відносно посадових осіб групи компаній "БРСМ".
За повідомленням МВС, у 2014-2015 роках, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи за попередньою змовою, посадові особи групи компаній" БРСМ ", а саме: ТОВ" БРСМ-Нафта ", ТОВ" БРСМ ", ТОВ" Укртрансоіл-2009 ", ТОВ" Росукренергохолдінг ", ТОВ" Біотехнології-2000 ", ТОВ" Елемент Оіл ", ТОВ" Бел-оіл ", ТОВ" Нефтесбит ", ТОВ" АЗС-оіл ", ТОВ" Нафто Синтез ", ТОВ" Укрнефтетрейдінг "незаконно заволоділи коштами на загальну суму більше 1,2 млрд грн, шляхом незаконного придбання, виробництва і збуту нафтопродуктів .
У ЗМІ зазначалось, що «БРСМ-Нафта» неодноразово фігурувала в «Реєстрі судових рішень».
Також відомо, що у бізнес із великими оборотами Ставицький прийшов на початку 2000-х років. Тоді його батько і дружина були співзасновниками компаній «Васильків нафта», «Тетерів-Нафта» та «Київ нафта». Особливу увагу тоді привертала «Тетерів-Нафта», яка в 2002 році, згідно з підтвердженими даними Кабінету Міністрів, не сплатила акцизів на 97 млн грн. І це був не єдиний скандал, пов'язаний з компанією «Тетерів-Нафта», пізніше перейменованою на «Еко-2003», та родинним бізнесом Ставицького. Зокрема, в 2004 році фірма спробувала фіктивно відшкодувати ПДВ, за даними наведи ми в ЗМІ, на 19 млн грн.
З ім'ям Едуарда Ставицького також пов'язують ТОВ "Фаворит Систем", ТОВ "Кувейт Енерджі Юкрейн" сьогодні відома як ТОВ "Арабський Енергетичний Альянс Юей", ТОВ "Голден Деррік".
Після закриття "Тетерів-Нафти", нафтотрейдерство лишалось основним бізнесом Ставицьких. Для бізнесу родина з часом знайшли партнерів – членів впливової на той час «Партії зелених». З часом Ставицькі спробували пройти в політику, дружина Олена Ставицька йшла десятим номером у списку "зелених" на виборах до ВР-2006. Проте спроба виявилася марною ні вона, ні її чоловік, який того року був у четвертій сотні «Партії регіонів», до парламенту так і не пройшли.
На даний час Едуард Ставицький оголошений у розшук. За повідомленням "Української правди", він разом з дружиною зараз перебуває в Ізраїлі. Подружжя отримало громадянство країни та нові документи на прізвище Розенберг.