Народний депутат України V, VI та VIII (з 2014 р.) скликань, український політичний і державний діяч, колишній міністр соціальної політики України (2012-2014 рр.), голова Комітету Верховної ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (2007-2012 рр.), екс-віце-президент "Асоціації платників податків України", лідер партії «Україна - Вперед!».
Місце народження, освіта
Народилася 18 березня 1975 року в місті Красний Луч Луганської області.
У 1997 році заочно закінчила економічний факультет Східноукраїнського національного університету, отримала спеціальність «Менеджмент у виробничій сфері».
У 2002 році закінчила Донецьку державну академію управління.
Кар'єра
У 1992-1993 роках працювала менеджером СП «ЕТКО».
З 1993 по 1998 рік займала посаду фінансового директора АТЗТ «МЕТА». З 1998 по 2001 рік була комерційним директором СП «МЕТА Компані». Деякий час Королівська жила і працювала в Москві.
У 2001-2006 роках - голова спостережної ради ВАТ "Луганськхолод" (ТМ "Королівське морозиво"). Королевська очолювала сімейний бізнес. Її "фамільна" торгова марка - "Королівське морозиво" - з 2001 року входила до числа національних лідерів серед виробників морозива і заморожених продуктів.
У 2002-2006 роках - депутат Луганської облради від Красного Луча. Була секретарем постійної комісії з питань промисловості, будівництва, ЖКГ та торгівлі, пізніше - головою комісії з питань аналізу діяльності і пошуку шляхів оздоровлення вугільного холдингу «Донбасантрацит».
У 2003-2005 роках була членом Ради підприємців при Кабінеті міністрів України.
У 2004-2006 роках - координатор інвестиційно-будівельного проекту «Оксфорд».
У БЮТ Королівська прийшла у 2005 році, після відставки Юлії Тимошенко з посади прем'єр-міністра. Королівська входила до політради партії Батьківщина, займалася "східним вектором" в БЮТ. На позачергових парламентських виборах-2007 відповідала за проведення виборчої кампанії в двох найбільших районах Луганська.
З 2006 року – народний депутат Верховної Ради України V скликання за списком БЮТ. Була секретарем комітету з питань економічної політики. Очолювала комітет ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. На час виборів: голова наглядової ради ВАТ «Луганськхолод».
З 2007 по 2012 рік – народний депутат Верховної Ради України VI скликання за списком Блоку Ю.Тимошенко. Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Член фракції "Блок Юлії Тимошенко" (2007-2010 рр.), член фракції "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина" (2010-2012 рр.).
У грудні 2011 року Королевська стала лідером УСДП, яка входила до складу БЮТ. У березні 2012 року вона була виключена з фракції БЮТ, а УСДП була перейменована в партію Наталії Королевської «Україна - Вперед!». Проте на парламентських виборах 2012 року політсила не змогла подолати прохідний бар'єр.
З грудня 2012 року указом президента Віктора Януковича призначена міністром соціальної політики України.
У лютому 2014 року Королевська була звільнена Верховною Радою з посади міністра соціальної політики України, на її місце була призначена Людмила Денисова.
Восени 2014 року обрана народним депутатом Верховної Ради України VIII скликання від ПП «Опозиційний блок». Член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. На час виборів: голова Комітету з питань розробки стратегії соціального розвитку України громадської організації "Інститут соціального захисту громадян".
Статки
У лютому 2008 року в рейтингу найбагатших українців, складеному виданням «Фокус», Королевська зайняла 93-е місце зі статком, оціненим у $ 243 млн. Також було зазначено, що вона контролює більше десятка підприємств харчової промисловості. У 2010 році в «ТОП-100» найвпливовіших жінок України видання «Фокус» посіла 15-е місце.
За даними одного з видань, Наталія Королевська причетна до створення низки підприємств: ВАТ "Луганськхолод" (ТМ "Королівське морозиво"), агентство "МС-Груп" (охоронні послуги), медіа-холдинг ТОВ "Медіа Інжиніринг Груп" (радіо "Скайвей" і "Реальна газета"), ТОВ "Агромета" (розведення верхових коней, свиней, корів і вирощування зернових культур), ТОВ "Холодінвест" (виробництво і зберігання заморожених напівфабрикатів).
В кінці 2006 року основними власниками компанії ВАТ "Луганськхолод" були приватне підприємство "Лугінвесткон" (24% акцій) і ТОВ "Холодінвест" (12,5% акцій). Засновники цих компаній - батьки Наталії - Юрій і Лариса Королевські. Ще 18,6% належать компанії "Луганськпродінвест", яка контролюється партнером Королевської по бізнесу Тетяною Буніною.
Крім того, структури Наталії Королевської контролюють будівництво в Луганську житлового комплексу "Оксфорд", яке веде ВАТ "Московська інвестиційна будівельна компанія
Сім'я
Королевська заміжня, перебуває у другому шлюбі. Чоловік Юрій Солод - бізнесмен. Балотувався до ВР у 2014 році від «Опозиційного блоку», був обраний народним депутатом України VIII скликання.
Подружжя виховує двох синів, Ростислава і Ярослава (2001 і 2008 р.н.).
Рідний брат Королевської - Костянтин - був заступником міністра регіонального розвитку Російської Федерації (раніше - перший заступник голови департаменту містобудівної політики, розвитку та реконструкції уряду Москви), пізніше був оголошений у розшук за розкрадання бюджетних коштів.
Хобі
Улюблені захоплення - катання на конях і гірських лижах.
Компромат
Наталія Королевська відома як «Королева вугільної мафії» та «Луганська леді з косою».
Основний капітал вона здобула завдяки розкраданню вугільної галузі, зокрема, схемам пов'язаним з нелегальним видобуванням вугілля з копанок та продажем його держпідприємству.
За інформацією ЗМІ, Віктор Полтавець, який вдруге був призначений міністром вугільної промисловості України у 2007 році і перебував на посаді по 2010 рік, отримав своє призначення завдяки старанням Королевської і лобіював її інтереси. Тому Наталія Юріївна дуже серйозно впливала на вугільну галузь, і не лише розподіляла фінансові потоки, але й втручалась у розподіл коштів держпідтримки та кадрові питання.
Зокрема, схема, за якою все відбувалось була нескладною: нелегальне вугілля здавалося держпідприємством як своє власне, ДП «Вугілля України» платило за нього гроші, держпідприємство розраховувалось з фірмами-постачальниками «нелегального вугілля», при цьому власне вугілля залишало непроданим на складі. В результаті, робітники не отримували зарплату, шахти - не модернізувалися, через що умови праці не залишались жахливими і погіршувались, відбувались аварії, смерті. При цьому, як зазначалось, навіть те вугілля, яке видобувалось нелегальним способом, розбавлялось порожньою породою, щоб збільшити обсяги.
Саме таким чином держпідприємству «Вугілля України» через ДП «Свердловантрацит» відвантажувалось вугілля, швидше за все крадене і поставлене з нелегальних копанок, яке сягало за обсягами кілька мільйонів тонн на рік, за даними, що зазначались у ЗМІ, від 3 до 5 млн тонн. І на всьому цьому заробляла Наталія Королевська.
Державне підприємство «Свердловантрацит» - вуглевидобувальне підприємство, до якого входять шахти з видобування вугілля та фабрики із збагачення антрациту. Директором підприємства «Свердловантрацит» був Олександр Володимирович Плювако (після фіаско Тимошенко на виборах - терміново подав у відставку і зник), який до того працював директором в компанії Королевської, ТОВ «Гірничозбагачувальна фабрика «Індустрія», засновником якої є Юрій Солод - чоловік Наталії Королевської. Це пояснює, чому саме «Свердловантрацит » виявився лідером по скупці і легалізації видобутого на копанках вугілля. З 2011 року ПД «Свердловантрацит» взятий в концесію компанією ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», що належить фінансово-промисловій групі SCM Ріната Ахметова, на 49 років.
Також легалізацією вугілля займалась одна з компаній Королевської, ТОВ «Центр розвитку вугільної промисловості» заснований в грудні 2007 року (тобто незабаром після того, як Полтавець став міністром). Співзасновниками товариства виступили три особи, зокрема, Солод Юрій Васильович - чоловік Наталії Королевської, Полтавець Іван Вікторович - молодший син міністра Полтавця Віктора Івановича, Кабаков Дмитро Анатолійович, мешканець Красного Луча, директор у фірмі «Спецпоставка» і співзасновник фірми «Аверн». Через цю структуру Королівська вже сама поставляла вугілля на електростанції і збагачувальні фабрики, а також збувала його через держпідприємства.
Як зазначали ЗМІ, цікавим є те, що за весь час комерційної діяльності Королевська не оформила на себе жодної фірми. Офіційно засновниками компаній є її родичі, зокрема, батьки. Єдине, де значиться співзасновником «Луганська леді з косою» — це «Суспільний батьківський міський комітет».
За даними ЗМІ, Королевська також отримала значні кошти від штабу БЮТ під час виборів в Луганській області у 2000-х роках. Впродовж певного часу це навіть можна було назвати одним з основних заробітків Королівської, адже, видаючи партнерів по бізнесу за нових прихильників Тимошенко, вона отримувала від штабу партії мільйони.
У ЗМІ також зазначалось, що прихід Наталії Королевської в УСДП є проектом Сергія Льовочкіна. Створенням власного іміджу незалежного політика Наталія Королевська зайнялася в кінці 2010 року. Незабаром у неї з'явився власний штаб, а влітку 2011 року - штат радників і піарників. У числі останніх виявилися колишній радник Леоніда Черновецького - Казбек Бектурсунов та екс-керівник інформаційного департаменту "Нашої України" - Тетяна Мокріді.
За інформацією в ЗМІ, Наталія Королевська була протеже лідера фракції «Партії Регіонів» Олександра Єфремова. Подейкують навіть, що вона була його коханкою.
Посилання на особисту сторінку у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/Nataliya.Korolevska?fref=ts.