Досьє
4 лютого 2016
Третьяков Олександр Юрійович
Третьяков Олександр Юрійович

Народний депутат України IV-VI, VIII скликань, помічник Президента України В. Ющенка, український політик, бізнесмен.

Місце народження, освіта

Народився 20 березня 1970 року у м. Києві. 

У 1992 році закінчив Київське вище військове інженерне радіотехнічне училище ППО, за спеціальністю «Радіотехнічні засоби».

У 1999 році - Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу за спеціальністю «Менеджмент організацій».

Був слухачем Національної академії державного управління при Президентові України.

Кар’єра

У 1992-1993 роках проходив службу в армії.

У 1993-1995 роках - менеджер ТОВ «Ісаде Київ». 

У 1995-2001 роках – генеральний директор, президент нафтової компанії «АТЕК-95». 

З 2001 року - начальник апарату генерального директора ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

З 2002 року - президент нафтової компанії «АТЕК-95».

У 2002-2005 роках – народний депутат України IV скликання від блоку В. Ющенка «Наша Україна». Член фракції «Наша Україна». Член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2002 р.), член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 07.2002). 

Член Комітету національного порятунку (11.2004-01.2005 рр.). Член президії Ради НС «Наша Україна» (2005 р.).

У 2004 році під час формування виборчого штабу кандидата в президенти В. Ющенка, Третьяков зайняв посаду заступника керівника штабу, курирував організаційні та фінансові питання виборчої кампанії. 

З січня 2005 року – перший помічник Президента України Віктора Ющенка. Восени 2005 року був звинувачений в лобіюванні власних інтересів, під час розслідування Третьяков був відсторонений від виконання обов’язків.

З грудня 2005 року – позаштатний радник Президента України Віктора Ющенка. У жовтні 2006 року написав заяву і пішов у відставку через призначення Олександра Зінченка радником Президента.

У 2005-2006 роках – член наглядової ради ВАТ «Державний ощадний банк України».

У 2005-2006 роках - член наглядових рад «Укрнафти», «Ощадбанку», «Укртелекому».

У 2006 році створив холдинг «Главред-медіа». На початку 2010 року, після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах, Третьяков продав всі свої медіа-активи.

У 2006-2007 роках - народний депутат України V скликання від Блоку «Наша Україна». Член фракції «Наша Україна». Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 07.2006 р.), голова підкомітету з питань правового забезпечення інформаційної безпеки (з 09.2006 р.).

У 2007-2012 роках - народний депутат України VI скликання від Блоку «Наша Україна - Народна самооборона». Заступник голови фракції  «НУНС». Перший заступник голови Комітету з питань транспорту і зв'язку.

У лютому 2010 року напередодні другого туру президентських виборів вийшов з партії «Наша Україна» на знак протесту проти внесення змін до закону про вибори президента України.

У 2012 році балотувався до ВР VII скликання. 

Віце-президент ГО «Інститут конкурентного суспільства».

З 2014 року – народний депутат України VIII скликання від Партії «Блок Петра Порошенка». Заступник голови депутатської фракції БПП. Голова Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Має ранг державного службовця 1-го рангу (2005 р.).

Бізнес

За даними ЗМІ, нафтова компанія «АТЕК-95» на чолі з Третьяковим в кінці 90-х років разом з низкою іноземних інвесторів (серед яких - RUR Group SA) і кіровоградською нафтоторговою фірмою «Інтерресурси» була засновником компанії «Рур Груп». У той же час Третьяков займав посаду голови «АТЕК-95», «Рур груп» і голови ради АКБ «Трансбанк». Як повідомляють ЗМІ, «Трансбанк» починав свою історію в середині 90-х років під іншою назвою, засновниками якого були державна корпорація «Укравтодор» і низка транспортних підприємств. Потім, коли 98% акцій банку придбала багамська Thyssen Corporation, він увійшов в число небагатьох українських банків, які мали у своїй базі значну кількість нафтоторгових компаній, серед них ВАТ «Нафта Південь», ДП «Слов'янські нафтопродукти» та ін.

Відповідаючи на питання одного з видань у 2006 році, чому він залишив бізнес, Олександр Третьяков сказав: «Там я вже досяг всього, що мені було цікаво. Коли ми починали займатися бізнесом, мені було 24 роки, був азарт. А в 30 його вже не стало. Напевно, прийшов час реалізувати себе в новій якості».

У 2006 році Третьяковим було створено холдинг «Главред-медіа», який об'єднував сайт і журнал «Главред», журнали «Профіль», «Телесіті», газету «Известия в Украине», «Новую газету», сайт «Телекритика», телеканал «Сіті». У серпні 2007 року офіційно стало відомо про злиття медіа-активів Третьякова з агентством «УНІАН» та «Газетою по-київськи», контрольованими, за повідомленнями ЗМІ, співвласником групи Приват Ігорем Коломойським. У 2010 року, після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах, Третьяков продав всі свої медіа-активи.

У 2006 році у «Топ-100» найвпливовіших людей України за версією журналу «Кореспондент», Олександр Третьяков посів 51-у позицію. 

У 2007 році в рейтингу журналу «Фокус» «200 найвпливовіших українців» посів 58-е місце.

Довідка

Як зазначають ЗМІ, своєю політичною кар’єрою Третьяков завдячує колишньому міністру закордонних справ Удовенко, оскільки саме він познайомив Третьякова з Ющенком. Після чого майбутній Президент України і на той час початківець у політиці Третьяков разом боролися проти президента Кучми.

Третьякова вважають одним зі спонсорів «Нашої України», а також виборчих кампаній партії і Віктора Ющенко. Крім того, він брав участь у розвитку та фінансуванні «Народної самооборони», «Народного Руху», «Громадянської позиції», допомагав партії «ПОРА».

Впродовж певного часу Третьяков був одним з тих, до кого прислухався президент Ющенко.

Компромат

Олександр Третьяков був одним з тих, хто привів в «Нашу Україну» Олександра Зінченка. 

У вересні 2005 року Зінченко звинуватив найближче оточення Ющенка, «любих друзів»: Олександра Третьякова, Петра Порошенка, Миколу Мартиненка у використанні влади в особистих цілях.

У квітні 2006 року Борис Березовський подав до Вищого суду в Лондоні позов, в якому як відповідачі фігурували Давид Жванія і Олександр Третьяков. До них висувалась претензія в тому, що вони брали у Березовського гроші на «помаранчеву» революцію і не відзвітували за використання $ 40 млн.

Родина

Олександр Третьяков одружений. 

Подружжя має трьох дітей, доньку Дарину і синів-близнюків - Єгора і Данила.

Вітчим Олександра Третьякова, за словами самого політика, багато років пропрацював в представництві України при ООН, і вдома у них часто бували дипломати й політики. 

Куми:  Дмитро Табачник, хрещений батько доньки Третьякова Дарини,

Рибачук Олег Борисович, колишній друг Віктора Ющенка, Ющенко Катерина Михайлівна.

Хобі

Олександр Третьяков захоплюється подорожами, шахами.

Посилання на особисту сторінку у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/TretiakovOleksandr?fref=ts