Голова Центральної виборчої комісії (з 2013 р.), член ЦВК (з 2004 р.). Віце-президент Національної телекомпанії України (2002-2003 рр.).

Місце народження, освіта

Народився 27 жовтня 1973 року у м. Дубоссари Молдовської Республіки.

 У 1997 році закінчив з відзнакою Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «Міжнародне право». У 2000 році - аспірантуру. 

Кар’єра 

Трудову діяльність розпочав у 1991 році лаборантом кафедри кольорових металів на Норильському гірничо-металургійному комбінаті ім. Завенягіна.

З 1993 року – референт, юрист ТОВ «Юридична фірма «Проксен».

У 1998-2002 роках - заступника директора ТОВ «Юридична фірма «Проксен».

З лютого 2002 року – начальник правового управління Національної телекомпанії України.

З липня 2002 по квітень 2003 року -  віце-президент Національної телекомпанії України.

З червня 2003 по лютий 2004 року – заступник директора ТОВ «Юридична фірма «Проксен».

Член Української асоціації міжнародного права.

З лютого 2004 року декілька разів призначався членом Центральної виборчої комісії. У червні 2007 року був обраний за квотою антикризової коаліції, в якій найбільший вплив мала Партії регіонів. 

З липня 2013 року - голова ЦВК, змінив на посаді Володимира Шаповала, який з ініціативи президента Віктора Януковича був позбавлений повноважень члена ЦВК у зв'язку з досягненням 65-річного віку.

Доходи

Згідно з декларацією, у 2014 році доходи Михайла Охендовського склали 289 тис. 215 грн, членів його родини - 709 тис. 379 грн. Як зазначено в документі, декларант та його родина має квартиру, гараж, дві земельні ділянки (978 кв. м і 839 кв. м), житловий будинок (240 кв. м), офісне приміщення. Охендовський має автомобіль Lexus LX 570 2008 року випуску. У декларації також зазначена інформація про вклади декларанта та членів його родини у банках.

Родина

Одружений. Подружжя має три доньки.

Звання, нагороди

Заслужений юрист України (2010 р.). 

Нагороджений орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2015 р.).

Державний службовець 1-го рангу (2004 р.). 

Компромат

Як зазначено в ЗМІ, на президентських виборах 2004 року у Верховному Суді України відстоював позицію «ківаловського» Центрвиборчкому, який оголосив переможцем другого туру провладного кандидата Віктора Януковича. Це рішення ЦВК було оскаржено представниками кандидата від опозиції Віктора Ющенка, і в підсумку ВСУ визнав факт масової фальсифікації підсумків волевиявлення громадян.