Досьє
20 травня 2016
Шуфрич Нестор Іванович
Шуфрич Нестор Іванович

Український політик, народний депутат України  III, IV, VI, VII, VIII (2014 р.) скликань, член Партії регіонів, двічі Міністр з надзвичайних ситуацій України (2006-2007 рр. та 2010 р.), колишній заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України (2010-2012 рр.).

Місце народження та освіта

Народився 29 грудня 1966 року в Ужгороді.  Батько – чемпіон України з великого тенісу, очолював закарпатське товариство «Динамо», пізніше став почесним консулом Словаччини в Ужгороді. Мати працювала у відділенні лотереї «Спортлото», була власницею нафтової свердловини на території Полтавської області. У 2010 році мати Нестора померла, і він отримав у спадок 74,7 мільйона гривень.

Навчався у школі з поглибленим вивченням англійської мови. Після її закінчення у 1984 році поступив до Ужгородського державного університету на історичний факультет.  Закінчив його у 1992 році та отримав диплом про вищу освіту.

 Кандидат економічних наук.

Кар’єра

З 1985 по 1987 рік служив в Радянській армії.

У 1987–1988 рр. працював перекладачем на торгово-побутовому підприємстві м. Ужгород.

 З 1989 по 1998 рік був  радником кооперативного об'єднання «Ретро», з часом - комерційним директором радянсько-австрійського спільного підприємства «Текоп-Карпат», президентом СП «Вест-Контрейд».

У 1996 році увійшов до складу СДПУ(о), в 2003 році став заступником голови партії.

У квітні 2005 року був обраний першим заступником голови партії Віктора Медведчука, з часом також увійшов до складу парламенту Автономної Республіки Крим.

Під час виборів до парламенту неодноразово обирався народним депутатом Верховної Ради України, зокрема,  III скл. (1998 р.), IV  скл. (2002 р.), VI скл. (2007 р.), VII  скл. (2012 р.) та VIII скл. (2014 р.). Працював в Комітеті з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, також - в комітеті з питань бюджету, був членом Контрольної комісії з питань приватизації.

У 2004 році під час виборів третього президента України підтримував В.Януковича. Після обрання президентом Віктором Ющенком перебував у опозиції.

У 2006-2007 рр. - Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

У 2007 році стає членом Партії регіонів. Впродовж 2007-2010 рр. стає народним депутатом  від ПР, членом Комітету з питань бюджету.

У березні 2010 року призначений Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з липня 2010 року - заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

Восени 2012 року бере участь у виборах до Верховної Ради та стає народним депутатом України  від Партії регіонів, у зв’язку з чим був звільнений з посади заступника секретаря СНБОУ.

На початку 2014 року голосував за «диктаторські закони».

Під час військових дій на сході України разом з Віктором Медведчуком займався організацією зустрічі між представниками «ЛНР», «ДНР», України, ОБСЄ та Росії.

З 2014 року - народний депутат України від «Опозиційного блоку», до складу якого в значній кількості увійшли колишні «регіонали». Член фракції ПП «Опозиційний блок». Член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Статок

За даними «Forbes» у 2014 році Нестор Шуфрич увійшов до складу 12 найбагатших бізнесменів, які пройшли до парламенту. Його статок оцінений у 195 млн доларів.

Нагороди, звання

Нагороджений орденом «За заслуги» III (2002) і II ст. (2004), орденом Іллі Муромця та Нестора Літописця. Майстер спорту СРСР зі стрільби з лука. Має третій дан з панкратіону. Власник футбольного клубу «Говерла».

Особисте життя

Розлучений. Був двічі одружений. Від першого шлюбу має сина (1988 р.н.). У другому шлюбі з Наталією Вороною має сина Нестора (1994 р.н.).

Хобі

З дитинства захоплювався спортом, зокрема, стрільбою з лука. Колекціонує стародавню кераміку та картини. У приватній колекції є картини Івана Айвазовського, Адальберта Ельдері та інших.

Компромат

У середині 2000-х років проти Нестора Шуфрича було порушено 18 кримінальних справ, зокрема, йому інкриміновано незаконне отримання ділянок землі під Києвом і в Закарпатті, незаконне використання нафтогазових родовищ та інші. Проте за жодною з них політичний діяч засуджений не був.