Світ
4 червня 2020
Ідеї, які можуть не дати вам сьогодні заснути — Ніл Деграсс Тайсон Вперше українською
#легендиукраїнською - це постійна рубрика інфопростору «Є!».
news-image

Ніл Деграсс Тайсон — американський астрофізик, популяризатор науки, письменник, агностик. Очолює Планетарій Гайдена (частина Роуз-Центру Землі і Космосу), де працює з 1996 року, науковий співробітник відділу астрофізики Американського музею природознавства з 2003 року.

Як активний популяризатор науки з 2006 по 2011 рік вів освітнє телешоу «NOVA scienceNOW» на телеканалі «PBS», з'являвся як гість у ряді інших телепрограм. У березі 2014 року відбулась прем'єра науково-популярного документального серіалу «Космос: подорож у просторі та часі», де Ніл Тайсон є ведучим і виконавчим редактором.

Відео перекладене українською та озвучене командою Інфопостору Є.

#НілДеграссТайсон #NilDegrasTyson #легендиукраїнською - це постійна рубрика інфопростору «Є!».

Для тих, хто хоче прочитати, ми підготували текстову версію.

Астрофізик Нік Деграсс Тайсон

А можна я все ж?

 –Так, звичайно.

– Є одна думка, яка мене дуже турбує, і яка не дасть вам заснути сьогодні, можна? Впевнені? Я не винен, якщо ви сьогодні не зможете заснути. Посуньтесь трохи. Тут навіть безпечніше, ви хлопці молодці там. Просто декілька думок, одна з них дуже космічна, інша ж на диво тривожна та викликає занепокоєння. Так я вважаю, проте судити вам. З огляду на декілька фундаментальних фактів, які були виявлені за останні 60 років. Якби ви спитали у свого вчителя хімії 50 років тому, аналізуючи загадкову схему з квадратиків, яка знаходиться над дошкою – періодична система елементів, а звідки ці елементи взялися?

У вчителя хімії не було б відповіді на це питання, він би сказав "Викопали з землі", проте це не відповідь. Тільки сучасні астрофізики змогли визначити походження хімічних елементів. Ми спостерігаємо за зірками, розуміємо, що відбувається в їх центрі, вони вибухають, оголюючи свій вміст. І що ж ми дізналися? Виявляється, що елементи періодичної системи, з яких ми до речі й складаємось, походять з дії зірок, які й виробляють елементи, вибухають, розкидують свій вміст по галактиці, забруднюючи чи збагачуючи газові хмари, які потім утворюють наступне покоління зірок, населених планетами та можливо життя. Якщо поглянути на складову нашого всесвіту, то №1 це водень, а другий гелій, третій – вуглець. Вибачте, водень, гелій, кисень, вуглець, азот. Це найпоширеніші елементи у всесвіті. Ну що, скажете ви, ну кумедно, а якщо подивитись на Землю, то там як ми любимо, про себе думати як відокремлених, ми кажемо "О, ми такі особливі", а з чого ми зроблені? Яка найпопулярніша молекула в організмі людини? Це вода! З чого зроблена вода? Н2О – це водень та кисень, хммм...водень та кисень.

Насправді, якщо проаналізувати елементи в організмі людини, за виключенням гелію, який в хімічному плані інертний, тобто не потрібний, тільки для того аби вдихнути, та говорити, як Мікі Маус. Ви не можете вмерти від гелію, тільки якщо це не буде єдиним, чим ви дихаєте. Номер один в організмі людини це водень, як у всесвіту, номер два, це кисень, як у всесвіту, номер три – вуглець, як у всесвіту, номер чотири азот, як у всесвіту для кожного з нас п'ятий елемент інший, так само в обох випадках. І ми дізналися, за останні 50 років, що не тільки ми існуємо у всесвіті, сам всесвіт існує всередині кожного з нас. Якби ми були зроблені з якось рідкісного ізотопу Вісмута, були б аргументи стверджувати, що ми особливі. Є люди, яких засмучує цей факт, ми що, не такі особливі? Я все ж вважаю що ми особливі, проте в іншому сенсі. Тому що зараз, переглядаючи зоряне небо, тепер це не ми тут, а воно там, ми частина цього – об'єднання. Для мене це скоріше повчально, щось благородне, те, що підіймає дух. Насправді це майже духовно, дивитися в зоряне небо та знаходити відчуття приналежності, враховуючи те, що ми дізналися про наш світ.

І ось ми одні у всесвіті? Ми складаємося з найпоширеніших елементів, наша хімія базується на вуглеці, вуглець найактивніший в хімічному плані елемент періодичної системи Менделєєва. Якби вам довелося шукати елемент, на якому базується щось настільки складне, як життя, ви б обрали саме вуглець. Вуглець найактивніший елемент у всесвіті, не занадто рідкий, можна зробити більше молекул з вуглецю, ніж з усіх інших молекул разом узятих. Якби ви поставили собі питання чи ми одні у всесвіті, не дивлячись на мою іронічну промову про НЛО, я Вам скажу, що було б непробачно егоцентричним вважати, що ми у всесвіті одні. Хімія занадто багата, аби стверджувати цей факт. Всесвіт занадто великий, у всесвіті більше зірок ніж піщинок на всіх пляжах світу. Більше зірок у всесвіті, ніж звуків і слів сказаними усіма людьми, які коли –небудь жили на Землі.

Сказати, що ми одні у всесвіті, ми ще не знайшли життя за межею нашою планети, проте ми шукаємо, ми ще не занадто далеко подивились. Галактика ось така, а ми подивились приблизно стільки (показує на пальцях), але ми шукаємо. А як з приводу життя на Землі? Чи важко його організувати? Якщо ми не знаємо, як це зробити в лабораторії, це не означає, що у природи якісь проблеми. Враховуючи цю інформацію, якщо зібрати усі елементи, які повсюди, життя може бути неминучим, неминучим хімічним результатом. Якщо це так, то ми у своїй сонячній системі дивимось на Марс, усі факти вказують на те, що Марс колись був дощовим та природнім місцем. Там є гирла рік, які висохли, дельти, усе зараз засохло.

Щось дуже погане сталося на Марсі, якісь налаштування дали збій у його атмосфері, тому він залишився таким, яким ми його бачимо тепер. Якісь не ті важелі покрутили й на Венері, ви могли бачити парниковий ефект. Ви могли бачити кліп про це, 900 градусів за Фаренгейтом на Венері, хтось щось там підкрутив. Люди ставлять питання, для чого витрачати кошти там, зверху, якщо їх можна витратити тут, знизу. Тому що там зверху можна дізнатись щось, що відбувається тут – знизу. Я б не хотів відчути такий самий парниковий ефект тут. Венера найкращий приклад планети у сонячній системі, на якійсь щось пішло не так. Давайте спершу з цим розберемось.

Ми з'ясували, що коли астероїд б'ється, при зіткненні він може вибити камені з поверхні в самий космос зі швидкістю достатньою для втечі, тому вони ніколи не повернуться на ту планету, звідки були випущені. Якщо Марс був дощовим та родючим, якщо там було життя, до того як воно виникло на Землі, то можливо були якісь бактерії в тих каменях, які вилетіли в космос. На землі існує хордова бактерія, яка виживає при екстремальній температурі, тиску, замороженні, переживає навіть радіацію. Вроджене середовище космосу буде звичайною маячнею для такої бактерії. Таке можливо, що життя на Землі було посіяне бактеріями, які були на каменях, які вибило з Марсу. Існує доволі правдоподібна гіпотеза, вона називається Панспермія – це передача життя з одної планети на іншу. Якщо це так, то це робить нас потомством марсіан.

Хотілося б попередити вас завчасно. Так, дозвольте поділитися з вами одною тривожною думкою, неймовірно докучливою й от з нею я вас залишу.Якщо подивитись на нашого найближчого генетичного родича, це буде шимпанзе, у нас на 99% збігаються ДНК, ми розумніші ніж шимпанзе. Придумаймо якусь міру інтелекту, яка робить людей особливими, скажімо, інтелект це особливість писати вірші, симфонії, займатися мистецтвом, математикою та наукою. Припустимо це буде довільне визначення інтелекту, шимпанзе цього всього не вміють. Але в нас ДНК збігаються на 98-99%! Найгеніальніша шимпанзе з усіх існуючих можливо трохи знає мову жестів, малюки це можуть, малюки. І ось що мене турбує, усе, що ми з себе видаємо, і все, що відділяє нас від шимпанзе, з'являється от з цього одного відсотку відмінності в ДНК. Має бути так, бо це різниця. Телескоп Хаббла, великі відкриття, усе це в одному відсотку.

Можливо, усе те, що ми є, чого немає в шимпанзе, не настільки вже й розумне, наскільки ми для себе це вирішили?  Можливо різниця між проєктуванням та запуском Хаббла й мавпою, яка з'єднала два рухи пальцями з мови жестів, можливо це вже й не така велика різниця? Ми собі кажемо, що це велика різниця. Знову ж таки, книга називається "Оптичні ілюзії", ми собі кажемо, що це багато, а можливо це майже нічого? Як ми можемо для себе це визначити? Уявімо іншу форму життя, яка на один відсоток відмінна від нашої, у тому ж напрямі, в якому ми відрізняємося від шимпанзе. Тільки подумайте про це, ми на один відсоток відрізняємося й побудували телескоп Хаббл, а якщо ще один відсоток?

Хто ми тоді для них будемо? Ми будемо просто ідіотами на їх рівні, ось ми хто будемо. Вони б узяли Стівена Хокінга, привели до їх головних винахідників, заявили б "Ось цей у них найрозумніший, він знає астрофізику. Яка ж милість, малюк Джоні теж так вміє. Ось робота Джоні, ми вчора на холодильник розмістили, це вони в школі намалювали". Ви тільки подумайте, наскільки вони можуть бути розумними. Їх малюки на інтуїтивному рівні розумітимуть квантову механіку, усі симфонії будуть написані їх дітьми. На холодильниках вішатимуть дитячі аплікації, так знайомі нам. Ідея про те, що ми знайдемо розумніших істот і поговоримо з ними? Коли ви останнього разу зупинялися, аби поговорити з хробаком, або пташкою? Ну тобто, ви можливо й говорили, але не думаю, що очікували від них відповідь, так?

Ми не ведемо діалог ні з одним іншим видом на землі, з якими у нас є спільне ДНК. Повірити в те, що якісь інші істоти нами якось зацікавляться настільки, аби спробувати поговорити? Вони подивляться на Хаббл і скажуть "Ну ти тільки подивись, що вони роблять, ну що ж це таке?".

Тому я лягаю вночі спати й думаю, можливо ми як вид занадто дурні аби зрозуміти всесвіт, який досліджуємо? Можливо нам потрібен інший вид? На один відсоток розумніший ніж ми, для яких теорія струн буде інтуїтивно зрозумілою? Для яких усі таємниці всесвіту, темна енергія, темна матерія, походження життя, усі передові наші ідеї будуть чимось очевидним та інтуїтивним? Я заздрю такій можливості, бо мрію бути десь поряд з такими відкриттями, дякую вам.

Також радимо почитати: Джеремі Кларксон «Я нарешті зрозумів переваги відпустки у фургоні». Вперше українською.

Промова Стіва Джобса у Стенфорді в 2005 році. Вперше українською.

Раніше повідомляли, що українець зійшов на найвищу гору світу у вишиванці.

Читайте також:Хто такий Ян Кум: українець, що створив WhatsApp та став мільярдером