Суспільство
19 серпня 2020
Уляна Супрун розповіла як прописка ускладнює життя
Це своєрідне закріпачення, яке існує й сьогодні!
news-image

“Так завжди було” — один з залізних аргументів, який руйнує рух до позитивних змін. Ним часто керуються люди з минулого, яким вигідно зберігати статус кво, або ж ті, кому не хочеться витрачати сили, змінюючи щось застаріле, але звичне. Чомусь багатьом людям складно повірити, що тих незручних і дивних речей, які існують в нашому житті та часто його ускладнюють, можна позбутися. Якщо “так було завжди” — це жодним чином не означає, що не може бути по-іншому. Про це пише Уляна Супрун на своїй сторінці в фейсбук.

Кілька років тому отримати медичну допомогу можна було лише за місцем реєстрації. І всім здавалося, що інакше бути не може. Як можна скасувати “стару добру” совєцьку прописку, коли треба звернутися до лікаря? Виявляється, що це можна змінити, і світ навколо не зруйнується", - запевняэ Супрун.

Загалом практика приписувати людину до конкретного місця з’явилася ще в Російській імперії. Пізніше вона стала совєцькою системою керування міграцією громадян та інструментом контролю. Зокрема, інститут “прописки” відігравав важливу роль у процесі планування виробництва через контроль розміщення робочої сили. Це своєрідне закріпачення, яке існує й сьогодні!

Супрун нагадує, що в медицині від цього вдалося позбутися. З 1 квітня 2018 року внаслідок трансформації медицини, місце реєстрації офіційно перестало відігравати роль в первинній ланці медичної допомоги. Кожна людина сьогодні може укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром незалежно від того, де вона прописана та де проживає. Бюрократичний географічний показник нівелюється й людина обирає собі передусім свого лікаря, а не лікарню, яка закріплена за її місцем реєстрації. Принцип “до лікаря за пропискою” змінився на принцип “гроші за пацієнтом”.

Так само у вас не повинні запитувати прописку ані для отримання консультацій вузьких спеціалістів, ані для госпіталізації. Можна просто звернутися до медзакладу та отримати медпослугу, керуючись тим, наскільки якісно там надають медичну допомогу, а не папірцем, де вказано адресу. Винятки можуть становити програми і послуги, які фінансуються коштом місцевого бюджету, у такому випадку вас можуть направити за пропискою. Ця практика різниться в регіонах. Але всі медпослуги, які медзакладам оплачує НСЗУ Національна служба здоров'я України, не залежать від місця реєстрації", - наголошує екскерівниця МОЗ. 

Медична сфера не покриває всіх площин нашого життя. Нам усе ще потрібно мати доступ до різних служб, отримувати державні послуги та голосувати на виборах. Люди, які переїхали з тимчасово анексованого Криму та окупованого Росією Донбасу, без купи папірців не можуть отримати необхідні послуги.

В Україні 12% людей не проживають за місцем реєстрації, а це близько 3,3 млн людей. Якщо додати до цього переліку внутрішньо переміщених осіб, іноземців, людей без громадянства або реєстрації загалом, цифра сягатиме майже семи мільйонів. Ці люди постійно постають перед бюрократичними труднощами, що погіршує їхній доступ та право на отримання тих чи інших державних послуг. Вимога мати прописку також стала наживою для шахраїв. В інтернеті безліч сайтів, які за гроші пропонують зробити “експрес” прописку за кілька годин в тому місті, де вам потрібно.

Також Уляна Супрун наводить приклади як прописка ще ускладнює життя.

Не за місцем реєстрації неможливо зареєструвати місце проживання вашої дитини, без прописки в деяких регіонах фактично неможливо потрапити в дитячий садок чи в перший клас. Оформити паспорт і отримати паспортні послуги, сплачувати податки у свою громаду та отримувати пільги від держави — також складно.

Через відсутність прописки, батькам доводиться доплачувати кошти неофіційно, аби їхню дитину взяли в садок. Так само неофіційно доплачували люди в медзакладах, якщо їм потрібно було отримати меддопомогу не за місцем прописки. Люди, які живуть не за місцем реєстрації, рідше голосують на виборах чи беруть участь у житті своєї громади. Для того, аби отримати державні послуги, люди витрачають робочі дні, час та ресурси, аби вирішити це питання. 

Окрім створення перепон до отримання послуг громадянами, існування прописки викривляє державну статистику щодо територіального розміщення населення (бо не всі реєструють своє місце проживання), створює диспропорції у наповненні місцевих бюджетів та обмежує право на голосування.

Щодо голосування, в останні роки з’явилися опції зробити це не за місцем реєстрації — можна тимчасово змінити місце голосування. Незабаром відбудуться місцеві вибори, тому це необхідно зробити заздалегідь, якщо ви мешкаєте не за місцем реєстрації.

Для зміни місця голосування потрібно подати заяву. Це можна зробити в електронному форматі чи подати заяву до органу ведення Реєстру у паперовому вигляді. На сайті Державного реєстру виборців є докладне пояснення як це зробити: https://bit.ly/3g1169O

Підхід, що передбачає закріплення людини за однією адресою, є нормальним у світі. Це дозволяє доставляти людині пошту і планувати надання послуг від державних або місцевих агенцій. Утім, прописка людини у цьому випадку не стає бар'єром до отримання будь-яких послуг, не змушує її їздити в інше місто, аби змінити фото у паспорті чи отримати чергову довідку.

В деяких країнах при зміні місця проживання потрібно повідомляти про це у державні органи. Для цього не просять надати додаткові докази чи довідки, лише у визначених випадках органи можуть перевірити правдивість цієї інформації. Це називається декларативна модель.

Поки Україні повністю складно відмовитися від прив’язки до місця проживання, але вже важливо планувати розумний перехід! Крок за кроком можна змінювати кріпацьку практику прописки і ставати вільнішими. Це вдалося втілити в медицині, тому неодмінно вдасться і в інших сферах.

Адже аргумент “так завжди було” все швидше втрачає будь-яку вагу, коли світ стає більш мобільним, аніж прив’язка до місця реєстрації може це дозволити", - підсумовує Уляна Супрун.

Нагадаємо, що з 2021 року «швидка» приїжджатиме на деякі виклики не одразу: плани МОЗ на «екстренку».

Також повідомляли, як Вознесенськ на 20 років випередив медреформу, і що з того вийшло.

Також Супрун пропонує встановити у метро столиці спиртовмісні антисептики.

Читайте також:Оксана Скиталінська: «Одним із найпотужніших факторів впливу на якість і тривалість життя є наша щоденна їжа»