Таке рішення ухвалила суддя Катерина Широка, повідомляє Центр протидії корупції.
Вона відмовила колишньому народному депутату Віктору Чумаку у задоволенні скарги на рішення САП.
У ЦПК кажуть, що суддю не переконало те, що прокурор САП Пономаренко проігнорував більшість доказів під час закриття справи, послався на експертизи, які не заперечили збитки, а написали про «неможливість» зробити висновок.
Також у Центрі повідомили, що вже подали скаргу на рішення Широкої. Її розгляне Апеляційна палата Антикорсуду.
| “ | Так просто ми цю справу не залишимо, бо на ній на рівному місці з кишень українців витягнули десятки мільярдів гривень», — кажуть у ЦПК. |
Що вирішила САП?
У серпні спеціалізована антикорупційна прокуратура частково закрила справу щодо формули «Роттердам+» — тепер справа є, а підозрюваних не лишилося. Це рішення оскаржили у суді.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах.
До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, бо його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
Кримінальна справа
Національне антикорупційне бюро порушило справу через цю формулу. За даними відомства, вона завдала збитків споживачам енергії на майже 19 мільярдів гривень. (Як пише «Дзеркало тижня», у відповіді на запит їм від серпня 2020-го Бюро збільшило цю суму до 39 млрд).
НАБУ оголосило шість підозр — чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК — Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».
Однак тепер, коли їхню провину нібито довести не вдалося, вони відповідальності уникнуть. Чи зможе слідство знайти когось ще, хто причетний до формули, і довести його провину?
До слова, сам Рінат Ахметов проходив у справі як свідок і навіть приїжджав на допит до НАБУ.
| Читайте також: | Страйк шахтарів у Кривому Розі: комбінат повністю зупиняє роботу |
