
Відомий журналіст Остап Дроздов на своїй сторінці у фейсбук розповів про перевірену й апробовану традицію.
“ | Як тільки мене згадує запоребриковий пропаг...дон соловьов чи хтось інший/інша із їхньої гноївки – рахуй два дні і готуйся до ідентичної атаки у виконанні «мєстних» філій вищезгаданих гноївок. І осьо: у вівторок соловьов промимрило щось-там – а в п’ятницю штатні колаборанти на нашій території розігнали цілу істерію «глубоко оскорбльонних». Щоразу ці однояйцеві близнюки палять свою контору, бо одночасно, одномоментно, з дослівним дублюванням інформація закидається на одні й ті ж ресурси, що завжди. Цей перелік ресурсів, які методом copy/paste дзеркалять усі ворожі вкиди й наративи, вже давно мав би зацікавити компетентні органи", - зазначає журналіст. |
Також Дроздов поставив просте питання: як ми маємо говорити з ворогом?
“ |
З ворогом, який щодо нас застосовує всі калібри не лише вогнепальної, але й гібридної зброї. Як ми маємо говорити з ворогом в умовах його збройної аґресії + повномасштабної підривної роботи зсередини? ЯК МИ МАЄМО ГОВОРИТИ з ворогом і про ворога? Чи можна з ворогом, який убиває людей і забирає території, говорити мовою ворожнечі – чи ні-ні-ні, ми терпляча нація котів леопольдів, які з убивцями та їхніми місцевими прихвостнями хочуть жити дружно? Настав час ревізії такого терміну, як «мова ворожнечі». Прошу зауважити, ВСІ атаки на укртабір ЗАВЖДИ базуються на звинуваченнях у використанні мови ворожнечі. Цей термін вони взяли на озброєння й перетворили в пастку. Цим терміном вони унеможливлюють будь-яку тверду, міцну українську риторику. Це не про расу, не про ґендер, не про нацменшини, не про міґрантів, не про іншовірів, не про орієнтацію, не про антисемітизм і не про всі базові права людини, які захищаються у всьому світі. В нашому випадку йдеться про інше", - стверджує журналіст. |
Дроздов впевнений, що вороги свідомо підтягують мову ворожнечі під будь-які висловлювання, які гіпотетично можуть образити:
“ | ...одноклітинних тилових щурів, які уневажують українську державність, своєю духовною і культурною столицею вважають Москву, працюють на поширення ідей руского міра, називають українських солдатів убійцамі, підтримують гуманітарну окупацію, марять про триколор у Києві, заперечують факт нападу РФ, топчуться по базових для українців цінностях і тд. Не розхитуйте човна, бо, відітє лі, щурів нудить. Ну то ідіть і поригайте за борт", - радить Дроздов. |
Письменник вважає, що таким чином можна дійти до абсурду. Гасло «слава нації – смерть ворогам» може трактуватися як заклик до вбивства. Називання терористів терористами є формально незаконним, позаяк нема обвинувачувальних рішень суду по них (до речі, на цій підставі уже переглянуті шкільні підручники).
“ |
П’ята колона уже відкрито заперечує трактування Росії як ворога, оскільки це «другий за величиною торговельний партнер». Опираючись на «мову ворожнечі», вживання слова «мскль» тягне на міжнаціональну ворожнечу. Я серйозно: якщо держава не перегляне дуже хитку і слизьку норму про мову ворожнечі, то вся антиросійська риторика (ВСЯ!) буде незаконною. Вся. Вони про Україну можуть говорити всякі гадості, а в нас, відітє лі, мова ворожнечі, тому треба всім прикусити язички, аби п'ята колона українофобів не обідилась. З цим треба покінчити. Оця шизофренія (війна з росією на передку – і уті-путі в тилу) повинна припинитися", - наголошує Дроздов. |
Журналіст закликає в умовах збройної аґресії РФ терміново підкоригувати термінологію «мова ворожнечі» (в Європі вона теж постійно плаває залежно від викликів). Тому що це - кляп самим собі.
“ |
Самим собі затикаємо рота – тоді як ворог по всіх фронтах фігачить по нас безлімітно і з усім спектром лексики. В умовах війни журналістика не лише може, але й повинна бути агресивною і громадянською. А як інакше?? Тилових щурів, які мріють про расєю-матушку на території України, які ідеологічно підтримують ворога і живуть російським порядком денним, треба завжди і всюди називати тиловими щурами і не переживати, чи це їм, одноклітинним, подобається. Це – питання суто етики, а не закону. Моя етика дозволяє цих істот називати істотами. Готовий особисто сказати це на засіданні Комісії з питань журналістської етики", - зазначив Остап Дроздов. |
Письменник та громадський діяч переконаний, що пора вмикати державницьку логіку, вносити суттєві корективи в зумисно пригнічену риторику медій.
“ |
Зараз, коли місцева вата товче з усіх гармат в унісон із установками «Град» на передовій, - нашій професії (її залишкам) пора вмикати державницьку логіку, вносити суттєві корективи в зумисно пригнічену риторику медій. Пора не боятися сказати, що з ворогом і його місцевими поплічниками треба говорити так, як цього вимагає діалектика протистояння. Взагалі-то не завадив би круглий стіл за участю ключових українських ЗМІ на тему: якою має бути риторика медій в умовах війни і чому не потрібно боятися української пропаганди. Але, знаючи, що олігархічні ЗМІ працюють проти України, далі будуть на всі етери запрошувати представників російських партій, далі будуть «дружити з усіма», далі сюськати-муськати з внутрішнім посібником ворога, отже, залишається робити своє діло на своєму маленькому місці", - підсумував журналіст. |
Раніше повідомляли, що окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував рішення Київської міської ради від 2016 року про перейменування вулиць, проспектів, провулків у столиці.
Також мовний омбудсмен розповів, як каратимуть депутатів за відмову говорити українською.
Читайте також: | Професорка київського вишу вихваляється антиукраїнськими висловлюваннями та дружбою з прихильниками ДНР (відео) |




