Інформаційний штаб, створений на базі Центру археології Києва, продовжує знайомити громадськість стосовно проведення археологічних робіт, консервації та подальшої музеєфікації знахідок на Поштовій площі. Зокрема, сьогодні у штабі обговорювалася концепція проекту музеєфікації ділянки прибережного міського кварталу Середньовічного Києва, повідомляє кореспондент «Є».
Так, на думку науковців, концепцію музеєфікації об’єкту треба розробляти з оглядом на сучасні надбання історичної науки і, зокрема, археології, а також у взаємозв’язку з історією та культурою Європи.
| “ | Коротко наукову концепцію можна назвати так: «Київ, як частина європейського світу економіки». |
| “ | Хотілося б зробити все по максимуму. Наприклад, частина території може бути автентичною, а крім того, можна зробити реконструкції, в тому числі - інтерактивні. Можна задіяти і водний простір біля знахідки та зробити реконструкцію фрагмента гавані часів княгині Ольги. Крім того, музей повинен мати перспективи розвитку. Хотілося б, щоб ця унікальна територія не стала звичайним традиційним музеєм. Є надія, що ми можемо зробити хороший, знаковий київський об'єкт, який стане родзинкою Подолу, - висловив свою думку директор Центру археології Києва Інституту археології НАН України Михайло Сагайдак. |
Організатори заходу зазначили, що при утворенні концепції і плануванні подальшої роботи можна спиратися на досвід інших країн, де існують подібні музейні комплекси. Фахівці відмітили, що, як правило, такі музеї у світі працюють прибутково, але питання створення таких комплексів швидким не буває.
| “ | Наприклад, у польському місті Краків, на площі Ринок була ситуація, схожа на нашу. Там збиралися будувати торгово-розважальний центр і під час будівництва були виявлені історичні знахідки. У Польщі вирішили проблему таким чином - нижній рівень будови, а це більше 2000 кв.м, залишити під музей. Проект виявився успішним. Зараз цей музей приносить прибуток у скарбницю города. Але, потрібно сказати, що поляки 5 років вирішували питання взаємодії інвестора, громадськості та міста. Тому, слід зазначити, що швидко питання ми не вирішимо, - сказав голова комісії припинення діяльності Управління охорони культурної спадщини Сергій Груздо. |
Організатори заходу відзначили, що результат проекту залежить від спільної роботи влади, науковців, інвесторів та громадськості. Крім того, члени штабу вважають, що працювати над проектом повинен окремий творчий колектив, який буде координувати дії і з Міністерством культури, Верховною Радою, міською владою та інвесторами.
Під час заходу було оприлюднено попередній кошторис проекту в сумі 467 тис. гривень із розрахунку на один квадратний кубометр реставраційних робіт. Втім, сума поки не узгоджена.
Найближчим часом, після узгодження з усіма учасниками проекту, концепція проекту музеєфікації знахідок на Поштовій площі буде оприлюднена. Зокрема, її наукова частина.
Розкопки на Поштовій площі триватимуть до 2016 року включно. Археологи прогнозують нові історичні знахідки.
Нагадаємо, розкопки на Поштовій площі почалися у грудні 2014 року. На січень 2015 року археологами було розкопано систему стовпів та дерев’яний настил, які, можливо, були частиною київської пристані. Знахідки датувалися 17-19 ст. В кінці лютого археологи вийшли на шар глибиною 7-8 метрів, що відповідає приблизно 11-13 ст. Було знайдено кілька вінців дерев’яного частоколу, між яким проходила давня вулиця, частини зрубів, а також ряд невеликих побутових речей.
Наприкінці лютого будівництво на місці знахідки було припинено. У квітні 2015 року через різке потепління дерев’яні об’єкти тимчасово законсервовано ґрунтом.
| Читайте також: | Сергій Новгородський: «Історичний потенціал Києва не використовується на 90 відсотків» |
