Нарешті вже офіційно розпочалася виборча кампанія у Києві. Проте ще з весни кияни були не обділені увагою з боку потенційних кандидатів у мери столиці, коли почалася роздача безплатних газет і листівок з критикою нинішньої міської влади. Пізніше стрімко, як гриби після дощу, у всіх районах міста з'явились намети різних партій, рухів і політиків.  

Пересічному киянину, напевно, важко розібратись у цій політичній коловерті з гучними обіцянками та яскравими образами, тому пропонуємо пильніше роздивитись основних нових гравців на політичному полі столиці.

Яскравим явищем на вітчизняному політичному Олімпі намагалася стати партія «Українське об’єднання патріотів» або просто УКРОП від одіозного дніпропетровського олігарха Ігоря Коломойського. Проте окрім дійсно гучних скандалів навколо як самого найменування партії щодо привласнення чужого "розкрученого" логотипа, так і вже під час позачергових виборів у Чернігові, коли кандидат від партії Геннадій Корбан займався, на жаль, традиційним підкупом гречкою виборців, реальних позитивних дій за УКРОПом не помічено.

Аутсайдер чернігівських виборів, Корбан свідомо ризикує й з висуненням кандидатом на посаду столичного мера. Скомпрометований підкупом виборців й підтасуванням екзит-полів, "містер гречка", маловідомий киянам, знов-таки нічого конкретного не може їм запропонувати. Абстрактний лозунг "Час змінити мера!" на білбордах з обличчям Корбана лише нагадує про майбутні місцеві вибори й не більше.

На фоні такої блідої партії з відомим власником серйозніше виглядає інша партія - з гучними лозунгами і образами, проте з маловідомими замовниками. Це «Рух за реформи», очолюваний банкіром Сергієм Думчевим. Він відомий тим, що у минулому в сім'ї Януковичів виконував досить специфічні фінансові функції, а потім брав участь у проекті Сергія Тигіпка. 

Заяви Думчева не відрізняються оригінальністю, проте не помітити в Києві цю партію просто неможливо: білборди з незграбним носорігом, якого чомусь обрали символом партії, майорять через кожні 100 метрів.

Що ж стосується політиків, які самостійно йдуть на вибори, то тут теж строката картина, але є спільна тенденція. Ці люди приміряють на себе одяг і маску супермена з американських коміксів. Адже лише вони зможуть врятувати Київ і лише вони знають, як це зробити. Саме так, наприклад, позиціонує себе нардеп Борислав Береза зі своїм "планом порятунку для Києва", який вже нібито переміг наркомафію та нелегальні притони і казино у столиці.

Інший кандидат Сергій Каплін зі своєю "Партією простих людей" (що вже стало приводом для жартів, за якими ж принципами приймають до партії?) декларує боротьбу з Яценюком як зловісним демоном українського політикуму та з встановленими ним "адськими"тарифами. Проте чомусь сенсаційними заявами з цього приводу проти Яценюка досі славиться лише Юлія Тимошенко, а не Сергій Каплін.

Але справжнім суперменом виглядає колишній очільник столиці Олександр Омельченко, який у 77 років вирішив зі своєю партією "Єдність" знову взяти участь у шалених перегонах на посаду мера. Питання лише в тому, чи вистачить сил і часу в претендента для того, щоб увійти в цю "київську" воду двічі та встигнути втілити в життя обіцяне?

Хоча його команда вже часу не втрачає і, здається, вже знає, як правильно діяти: чого вартий лише продаж картоплі по 2 гривні в наметах партії "Єдність" під виглядом соціальної допомоги...

Марія Грабовська