Україна
31 грудня 2015
Рушійна сила: ТОП-10 політичних подій України
2015 рік безперечно був насиченим та бурхливим. Втім, навіть у цьому безупинному вирі політичних баталій, деякі події не втрачатимуть свого значення і в наступні роки.
news-image

Щоб зрозуміти та переосмислити зміни, які цьогоріч сколихнули нашу державу «Єдність» склала рейтинг головних політичних подій 2015 року.

1. «Мінські домовленості»

Багато спекуляцій і досі ходить довкола досягнутих на початку року «Мінських домовленостей». Дехто критикує позиції України називаючи це «невигідним перемир’ям», втім, подібна оцінка далека від об’єктивності. І хоча досягнуті на переговорах у «Нормандському форматі» домовленості важко назвати повноцінною перемогою нашої держави, Україні все-таки вдалось законсервувати військовий конфлікт на Сході та досягнути прийнятних для себе умов. Не в останню чергу, політичному консенсусу сприяла зростаюча міць української армії, яка зупинила прорив бойовиків та ізолювала окуповані території від решти України.

2. Стрілянина у Мукачевому

11-го липня відбулося відкрите збройне зіткнення між працівниками МВС та бійцями добровольчого батальйону «Правий сектор».

В результаті стрілянини у містечку, що знаходиться у 40 км від кордонів з Угорщиною та Словаччиною постраждали 14 осіб, та одну людину було застрелено.

Цей інцидент не лише прославив на всю Україну маленьке прикордонне містечко, що на Закарпатті але й став незмивною плямою на репутації добровольців. В подальшому це спричинило обмеження добровольчих формувань на фронті та цілої політичних призначень. Місцевий «Правий сектор» одразу звинуватили у рекеті та підігріванні інтересам Росії, а причетних до стрілянини бійців ДУК об’явили у розшук.

В свою чергу керівництво МВС Мукачева було звільнено у повному складі, а губернатором Закарпатської області став одіозний очильник Луганщини Геннадій Москаль. Крім того на Закарпатті пришвидшили проведення «поліцейської» реформи. 

3. Місцеві вибори

Місцеві вибори, що відбулися восени запам’яталися слабкими рейтингами кандидатів та відверто низькою явкою виборців. За даними ЦВК середня явка на місцевих виборах 2015 року склала 46,6%, що стало своєрідним анти рекордом. Соціологи припускають, що українське суспільство настільки втомилося від політичної боротьби, що вирішило частково проігнорувати ці вибори. Через подібне ставлення виборців, результати виборчих перегонів було досить важко спрогнозувати. В деяких містах різниця між кандидатами була настільки незначною, що фальсифікації стали основною загрозою їх проведення.

Зокрема, у Кривому Розі перемогу отримав проросійський олігарх Юрій Вілкул з різницею у 752 голоси. Обурені громадяни пікетували Верховну раду і таки домоглись перевиборів у своєму місті.

Загалом Лише у Києві, Львові та Харкові заздалегідь було відомо ім’я переможця. Геннадій Кернес утримався в кріслі мера за рахунок сильної електоральної бази та адмінресурсу, в той час Віталій Кличко та Андрій Садовий здобули перемогу за рахунок грамотної політичної кампанії та підтримки потужних політсил.

4. Приїзд Байдена

Безсумнівно, відвідини віце-президента США України стали однією із головних політичних подій року. На протязі свого дводенного візиту «друга людина США» багато чого сказав та ще більше побачив. І хоча загалом Байден вже п’ять разів прилітав до України, саме його грудневий візит можна вважати найважливішим. Американський віце-президент чітко визначив необхідність реформ в Україні, повідомив про надання нової фінансової допомоги, запевнив українців у повній підтримці з боку його держави а також в чергове підтвердив, що США ніколи не змириться з російською окупацією Криму. У своєму виступі Джо Байден приділив окрему увагу корупції в Україні назвавши її: «раковою пухлиною». 

5. Феномен Саакашвілі

Харизматичний та імпозантний екс-президент Грузії розгорнув цього річ надзвичайно бурхливу діяльність в Україні. Міхеїл Саакашвілі звільнив кілька десятків місцевих чиновників, створив антикорупційний форум, задушив останні зародки сепаратизму на Одещині, та встиг побити горщики із доброю половиною найбільш високопоставлених політиків нашої держави. Останнім скандалом за його участі стала публічна сварка із міністром МВС Арсеном Аваковим та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Загалом українці розділилися в оцінках дій грузинського політика. Більшість людей підтримує дії Саакашвілі вбачаючи у ньому безкомпромісного борця із корупцією, втім багато і тих, хто називає його популістом а подібну поведінку такою, що не личить держлужбовцю.

 

6. «Залізна леді» української поліції

Наступний чиновник так само прибув до України із сонячної Грузії, однак на відміну від екс-президента Саакашвілі, Хатія Деканоїдзе не була помічена у жодних скандалах. «Залізна леді» української поліції стала тією людиною, якій довелось створювати новий правоохоронний орган з нуля. Варто зазначити, що за цей рік начальниці Національної поліції багато чого вдалось досягти.

Отримавши свій старт у Києві, поліцейська реформа поступово просувається Україною, докорінно змінюючи правоохоронну систему держави.

Окрім підготовки нових поліцейських Хатія Деканоїдзе приділяє велику увагу боротьбі із корупцією в МВС та переатестації старих міліціонерів.

7. Відставка Коломойського

Після того як в березні президент Порошенко підписав указ про відставку Ігоря Коломойського із посади голови Дніпропетровської області, стало очевидно, що між гарантом та дніпропетровським олігархом «пробігла чорна кішка». Відставка Коломойського була сприйнята неоднозначно, адже підчас сепаратистських заворушень на Сході України, глава Дніпропетровщини показав себе як поборник територіальної цілісності України. Втім, громадянська позиція харизматичного олігарха ніяк не позначалася на його бізнесовій діяльності. Подальше протистояння Коломойського із президентом сильно послабило позиції колишнього голови Дніпропетровщини. Зокрема Коломойський втратив контроль над рядом ключових нафтопереробних підприємств, не зумів реалізувати потенціал підконтрольної йому політичної партії «Укроп» та захистити своїх політичних соратників.

8. Арешти чиновників і політиків

2015 став чорним роком для українських високопосадовців, яких масово почали заарештовувати за корупцію та службові зловживання. Загалом країною прокотилася ціла хвиля затримань та звільнень дрібних службовців і правоохоронців, втім найпоказовішими стали арешти чиновників «крупного калібру». У березні прямо на робочих місцях затримали главу Держслужби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Стаецкого за махінації при держзакупівлях. А вже у вересні за хабар заарештували одіозного депутата Ігоря Мосійчука, прямо у Верховній раді показавши компрометуюче його відео. Не оминули увагою і колишніх регіоналів, які не покинули Україну. Прокуратура висунула обвинувачення проти екс-міністрів юстиції Олександра Лавриновича та Олену Лукаш, звинувативши їх у корупції та зловживанні владою.

Останньою показовою справою став арешт лідера політичної партії «Укроп» Геннадія Корбана, якого обвинувачують одразу по чотирьох пунктах.

9. Вихід Яроша із ПС

Наприкінці року народний депутат Дмитро Ярош оголосив, що покидає політсилу без якої його важко було уявити. Колишній лідер «Правого сектору», назвав остаточним свій вихід із організації та заявив про створення нового громадсько-політичного руху. Подібне рішення Ярош назвав «еволюцією», оскільки «Правий сектор», за його словами як революційна структура виконав свою місію і має перейти на новий етап свого розвитку. Тим не менш у самому «Правому секторі» не всі сприйняли реформаторські ідеї свого колишнього лідера і закликали його повернутися у партію. На думку деяких політологів дії Яроша зумовлені скандальною репутацією та слабкими політичними перспективами «Правого сектору», а його вихід зі складу партії за великим рахунком ставить на ній хрест.

10.Блокада Криму

Безстрокова громадська акція, ініційована кримськотатарськими та українськими активістами почалась 20 вересня з блокування постачання товарів в окупований Росією Крим. Дана акція спричинила неабиякий резонанс і дуже швидко дала результати. Активістам вдалось перекрити канал постачання, який щоденно ввозив близько 6 тис. тонн продовольства із України на територію окупованого півострову. Крім того учасники блокади домоглися законодавчого закріплення продовольчої блокади та перейшли до енергетичного етапу. 6 жовтня активісти пошкодили і заблокували одну із опор ЛЕП, що постачала електрику в Крим. Влада півострову, який забезпечує власні енергетичні потреби лише на 30% оголосила надзвичайний стан. Екстрено введений «енергоміст» із Кубані так само не вирішив проблеми, адже за фактом він ще не готовий. Після того як активісти дозволили частково відремонтувати опори ЛЕП, частина учасників блокади покинула акцію. Не зважаючи на стабілізацію, ситуація біля Криму і досі залишається потенційно небезпечною, а активісти заявляють що не планують згортати свою діяльність і готують проведення морської блокади.

 

Автор: 

Євген Ігнатенко