Індійський модний бренд обрав активістку Лакшмі Саа, яка вижила після нападу з кислотою, обличчям нової лінії дизайнерського одягу для жінок в рамках кампанії "Обличчя мужності", передає «Є!» із посиланням на ВВС.
Лакшмі Саа було 15 років, коли 32-річний чоловік облив її кислотою за те, що вона відмовилася вийти за нього заміж.
“ | Спочатку я відчула холод. А потім - сильний опік. Потім рідина розплавила мою шкіру, - згадує вона про напад. |
Відтоді вона стала одним із найвідоміших активістів в Індії, які виступають проти нерегульованого продажу кислоти, а також закликають до суворішого покарання за напади із кислотою.
“ | Ця можливість представляти бренд одягу є для мене платформою, аби стати прикладом для таких жінок, як я, бути впевненими і мужніми, попри свій фізичний вигляд. Це надало також можливість надіслати злочинцям чіткий сигнал, що жінка не втратить мужності навіть після того, як на неї напали з кислотою, щоб знищити її фізичну красу, - розповіла пані Саа. |
Згідно з оцінками міжнародної організації Acid Survivors Trust International, щороку лише в Індії стається до тисячі нападів із кислотою, багато з яких залишаються незареєстрованими.
Попри це, країна не має жодного спеціального закону, за яким би можна було переслідувати таких нападників.
Однак 2013 року Верховний суд Індії відреагував на петицію пані Саа і наказав урядам індійських штатів сформулювати політику, яка б регулювала продаж кислоти без рецепту.
Компанія одягу Viva N Diva, для яких Лакшмі Саа стала моделлю, заявила, що обрала її, бо бажає змінити світогляд людей щодо моди і краси і поширити усвідомлення того, що краса виходить за рамки простих фізичних атрибутів.
Пані Саа погоджується, що це питання потребує ширшого обговорення.
“ | Проблема не тільки в тому, що ти є жертвою, але і в тому, що саме суспільство тебе віктимізує. Вважають, що ти нікуди не годишся, і що твоє життя - марне, - зазначає вона. |
Співзасновник Viva N Diva Рупеш Джхавар розповів, що ідея почати кампанію за участі пані Саа з'явилася після того, як він побачив календар із жінками, що пережили кислотний напад.
“ | Мене, людину, яка звикла бачити манекенниць з бездоганною шкірою, які щодня ходять роздягнені перед камерою, ця думка і тривожила, і надихала. На мить я побачив красу зовсім по-іншому, і ми схотіли зафіксувати її - прибрати з їхніх очей будь-який натяк на жертву і дати їм сцену, роботу, платформу, спосіб показати свій стиль, - сказав він. |