Цьогорічне шоу у Стокгольмі як ніколи прямо висвітлило актуальний конфлікт між Україною і Росією.
У світі вже звикли до того, що Євробачення нерідко стає відображенням політичних вподобань представників країн-учасниць. Наприклад, давно не викликає подиву, коли під час голосування такі країни, як Вірменія та Азербайджан, віддають виконавцям одна одної найнижчі бали. Невисокими оцінками, як правило, обмінюються Кіпр і Туреччина, Словаччина і Угорщина. Проте ще ніколи в історії Євробачення у фіналі до останнього моменту не претендували на перемогу дві країни, одна з яких два роки тому забрала частину території іншої, а на момент голосування між ними фактично продовжувався збройний конфлікт.
Особливого драматизму для російської сторони додає те, що за результатами глядацького голосування переміг саме її представник, Сергій Лазарєв, з композицією "You Are the Only One". Тільки цьогорічні нововведення під час голосування, коли вагома частка балів віддавалася європейським журі, не дозволили російському співаку отримати омріяну нагороду.
Замість цього, головний приз поїхав до Києва. Особливо гнітючим для Москви виявилося те, що Джамала ще й виграла конкурс з піснею, яку задовго до початку дійства західні ЗМІ встигли назвати «ляпасом Росії». Текст композиції проливає світло на одну з найбільш неприємних сторінок історії СРСР періоду Другої світової війни – депортації кримських татар у 1944 році.
Таким чином, мало того, що пісня забрала у Росії нагороду в останній момент і залишила її без права провести престижну подію наступного року. Композиція з характерною назвою «1944» ще й завдала чутливого удару по міжнародному іміджу Кремля. Саме тому історія Євробачення 2016 справді нагадує голлівудський фільм з приголомшливим фіналом.
Новий інформаційний привід для статей про українсько-російське протистояння привернув значну увагу західних ЗМІ.
Інформаційне агентство Reuters та американські газети The Washington Post та The New York Times зустріли перемогу Джамали заголовками «Перемога на Євробаченні надихає Україну, приголомшує Росію». Закордонні журналісти пов’язали несподівану перемогу української співачки з високим рівнем підтримки України у Європі через її затяжний збройний конфлікт з Росією, а також відмітили, що у Москві вважають результати конкурсу спаплюженими політичним підтекстом.
У понеділок, 16 травня, у The New York Times опублікували статтю російського журналіста Івана Нечепуренка, яку він спеціально присвятив реакції Росії на перемогу Джамали на Євробаченні. Автор відмітив, що майже на всіх російських телеканалах з боку високопосадовців лунали неприємні коментарі на адресу України, самого конкурсу та європейських країн.
| “ | «За сумою балів перемогла геополітика. Замість чесного змагання восторжествували політичні вказівки», – навели слова Костянтина Косачева, очільника комітету з міжнародних справ Ради Федерації у Росії. |
| “ | «Частково, це результат пропаганди та інформаційної війни, яка проводиться проти Росії. Мається на увазі загальна демонізація Росії, що усе наше є поганим, що усі наші спортсмени вживають допінг, наші літаки порушують повітряний простір, усе тому подібне», - так прокоментувала конкурс Єлена Драпенко, колишня актриса, а зараз депутат Російської Держдуми. |
У The New York Times також не залишили без уваги щотижневу програму головного пропагандиста Кремля Дмитра Кисельова, який вже встиг знайти у виграші України слід підступних дій США. В американському виданні також відмітили, що для Кисельова головним аргументом для підозри про американський вплив виявилося вже те, що цьогорічний конкурс транслювала за океаном телекомпанія The Logo, відома своєю підтримкою прав гомосексуалістів.
Інші відомі російські чиновники, голова комітету Держдуми з міжнародних відносин Олексій Пушков та речник МЗС Марія Захарова висловилися за те, щоб наступного року відправити до України на конкурс політично вмотивованого виконавця. Заступник прем’єр-міністра Росії Дмитро Рогозін вже навіть встиг запропонувати на цю роль скандального співака Сергія Шнурова, що використовує у своїх піснях ненормативну лексику.
Зовсім протилежною стала реакція на подію в Україні. У вівторок, 17 травня, Президент України Петро Порошенко нагородив Сусану Джамаладінову званням Народного артиста України, що миттєво знайшло відображення на шпальтах світової преси. Символічно, що Джамала виграла нагороду напередодні Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який тепер відзначається в Україні щорічно 18 травня. У той же час, західні видання підкреслили, що перемога на пісенному конкурсі значно підняла настрій людей в Україні, «які виснажені двома роками війни з проросійськими сепаратистами на сході, політичними кризами, корупцією та загальнонаціональною бідністю».
Євробачення 2016 – це справді чи не єдина позитивна новина про Україну у світових ЗМІ за останні два роки, принаймні з нею навряд зможе конкурувати інший інформаційний привід. Проте такий подарунок від Європи сьогодні – це перш за все величезна відповідальність у контексті проведення такого масштабного шоу вже через рік в Україні. Офіційний Київ після революції вкрай потребує іноземних кредитів та намагається у будь-який спосіб відтягнути або взагалі уникнути виплати боргів. Обіцяні реформи та підвищення рівня життя вже третій рік залишаються засобом політичних лозунгів, ніж справою. При цьому, реальний рівень життя пересічного українця за останні два роки впав втричі. Захід тисне на українське керівництво, вимагаючи звітувати за витрачені кошти МВФ. Замість підтримки, у закордонних виданнях регулярно з’являються статті з критикою Порошенка за офшорні рахунки, узурпацію влади та брак у боротьбі з корупцією.
На фоні настільки нещадної критики подарунок від Європи у вигляді Євробачення швидше виглядає чудовим шансом для України показати усьому світу реальні зміни. Європа та США використали пісенний конкурс для того, щоб висловити свою підтримку українській стороні у її боротьбі з Росією. Проте Захід вже неодноразово доводив до відома, що допомогти Україні більше, ніж зараз, він не може і бажає врешті решт побачити результат. Ніхто, замість України та її керівництва, не організує дієздатну економіку, не поборе корупцію, не відбудує інфраструктуру, починаючи з доріг, на яких можна було б пересуватися. Одним з показників того, наскільки Україна стала європейською, буде вдало проведене шоу. Захід зробив для цього все, що міг. Наступний крок за українським керівництвом.
Костянтин Рубель
