Київ
7 листопада 2016
Київський метрополітен може конкурувати з іншими
Під землею на висоті: у чому наш метрополітен може конкурувати з іншими
news-image

55 країн світу – від США до Північної Кореї – користуються метрополітеном. Хтось із них може похвалитися самим дешевим проїздом, хтось- поїздкою у вагоні без машиніста, а у кого-то найбільша станція в світі. Але ж наш метрополітен – теж не промах, передає «Є!», посилаючись на Platfor.ma.

Красота

У 2012-му році станцію київської підземки «Золоті ворота» внесли в список з 22 найкрасивіших станцій метро Європи за версією впливового британського видання Daily Telegraph. Її внутрішнє оформлення являє алюзію на храмову архітектуру Київської Русі. Хоча початковий проект «Золотих воріт» передбачав більш стримане оформлення в білих тонах. Проте цей проект був відхилений як «занадто слабкий для однієї з головних станцій Києва.

Глибина

 Цілих 105 метрів поділяють київську станцію «Арсенальна» і наземне життя. По своїй глибині «Арсенальна» обігнала Пхеньянський станцію «Пухунг», закладену на 100 м, завдяки чому київська станція стала найглибшою в світі. Хоча по справедливості це досить складно перевірити, адже «Арсенальна» розташована під пагорбом, а тому неясно: вимірювати глибину по рівню моря або за рівнем землі?

Пасажиропотік

 Всього у світі кілька сотень метрополітенів. Київська підземка займає 24-е місце по завантаженості станцій. За рік столичне метро перевозить близько 536 млн осіб. Харківське метро теж потрапила у верхню частину списку: 51-е місце в світі з пасажиропотоком у 231 млн осіб на рік.

Протяжність ліній

 Київський метрополітен має всього три (сподіваємося, поки що) лінії і 52 станції. Незважаючи на те, що у багатьох провідних міст світу ці цифри більше в кілька разів, у нашого метро цілком переконлива позиція по загальній довжині ліній. Так, з протяжністю у 69,65 км київський метрополітен займає 49-е місце у світі.

Випробування часом

 Сумний рекорд. Одна зі станцій харківського метро – Олексіївська – є рекордсменом за тривалістю споруди. Розробка будмайданчика почалася ще в 1984-му році. З 1993-го по 2002-й рік будівництво взагалі не велося, а відкрита станція була тільки в 2010-му році. Сумарний термін її будівництва склав 26 років. Крім того, невідкриті київські станції «Теличка», «Львівська брама» і «Герцена» знаходяться в замороженому стані вже більше 15 років.

Компактність

 Є в Україні жарт про дніпропетровське метро. Житель Дніпропетровська звертається до киянина: «Не знаю, як ви читаєте книги в метро. Коли у нас в метро я відкриваю книгу, то перш ніж доїхати до потрібної станції, встигаю прочитати лише заголовок». Протяжність ліній дніпропетровського метрополітену становить всього 7,1 км, тому він вважається одним з найменших метро в світі по довжині. Хоча переплюнути у цій сфері підземку ізраїльської Хайфи з лінією довжиною 2 км нелегко.

Освоєння технологій

 Харківський метрополітен одним з перших в Європі запровадив систему безпеки руху поїздів на основі засобів автоматичного регулювання швидкості. Підземка першої столиці може пишатися тим, що саме вона першою в колишньому СРСР обладнала парк рухомого складу і лінію цими засобами і випробувала самостійну роботу машиніста, без помічників.

Якість

 У 2015-му році Європейська асоціація Otherways визнала харківський метрополітен кращим у номінації «Управління якістю, професіоналізм, ефективність». Причому це не перша подібна нагорода харків'ян. У 2012-му році в конкурсі серед країн СНД за показником «Якість продукції, технологій і послуг», де змагалися десятки підприємств міського електротранспорту, кращим було визнано саме КП «Харківський метрополітен».