Україна
14 січня 2017
23 роки без ядерної зброї: чи варто Україні повернути її назад?
Україна не відмовлялася від ядерної зброї. Вона просто дозволила вивезти її тому, хто нею реально керував
news-image

14 січня 1994 року президенти України, США та Росії підписали угоду про шляхи ядерного роззброєння.

Інформує «Є!», з посиланням на politeka.net.

Країна, у якій був третій в світі після США і Росії ядерний потенціал, добровільно віддала росіянам боєголовки і крилаті ракети, підірвала пускові шахти, а 43 стратегічні бомбардувальники Ту-160 і Ту-95МС пішли на металобрухт. Зате Україна, згідно з Будапештським меморандумом, отримала гарантії безпеки від США, Росії і Великобританії.

Politeka запитала у експертів, чи варто Україні відновлювати ядерний потенціал, у скільки мільярдів доларів це обійдеться і чи є можливість дипломатично залагодити цей процес.

Андрій Сенченко, колишній заступник глави українського уряду кримської автономії і екс-народний депутат: - Це абсолютно нереально. Політичні сили, які не мають інших ідей, намагаються на цьому спекулювати. По-перше, у нас немає економічних можливостей, по-друге, це недоцільно для нас з військової точки зору. Це викличе серйозне військове загострення. Такого не було в історії, щоб країна відмовлялася від ядерного потенціалу, а потім відновлювала його. У країнах, які намагалися створювати ядерну зброю, це відбувалося десятиліттями і з великими фінансовими вкладеннями. У нас є інша проблема. Президент України ігнорує Будапештський меморандум. Восени 2016 року, виступаючи з трибуни Генеральної Асамблеї ООН, він висміював цей документ. Його обов'язок захищати країну, як гаранта Конституції і верховного головнокомандувача, як посадової особи, відповідальної за зовнішню політику. Він повинен був з першого дня свого вступу на посаду займатися питанням реалізації гарантій. Він, по суті, ігнорує свої обов'язки. У нас 11 місяців, до серпня 2015 року, не було посла у Великобританії. А це одна з трьох країн, які первинно виступали в якості гаранта.
Дяченко Андрій, голова волинського осередку партії «Національний корпус», учасник АТО, офіцер полку «Азов», демобілізований в серпні 2016 року: - Ядерний потенціал повинен бути відновлений. Життя показало, що ніхто не може гарантувати безпеку нашій країні, крім неї самої. Тому не варто навіть звертати увагу на весь цей балаган, що нас не сприйме цивілізований світ, що ми будемо в ізоляції, що це багато грошей і так далі. Так, звичайно, бюрократи з ЄС висловлять свою «глибоку стурбованість», але нам є що їм поставити в докір. Хочеться нагадати, що країни, які гарантували нам захист, є членами ядерного клубу. Вони не виконали свою частину зобов'язань щодо захисту територіальної цілісності України, а ми автоматично отримали моральне і юридичне право на відновлення свого ядерного статусу. Так, це недешево, але подивіться, до чого привело бажання економити на обороні і збройних силах. У скільки нам обійшлася окупація Криму та Донбасу? Захищати себе дорого, але яка альтернатива? Давайте тоді просто здамося Путіну. Це буде дешево і швидко. За три роки і така ж кількість мільярдів доларів ми можемо мати ядерні боєголовки і ракети, здатні їх нести в бік загрози нашій державності. Зрештою, тим, хто сумнівається, що в Україні може бути ядерну зброю, варто задати собі питання: чим вона гірша якогось Пакистану, який знаходиться в стані напіввійни з ядерною країною Індією? Вдумайтеся, напівфеодальний родоплемінної Пакистан, де активно діють десяток екстремістських ісламістських угруповань і ВВП на душу населення якого в три рази нижче, ніж в Україні, має ядерну зброю. Україна в цьому праві відмовляють.
Олексій Куропятник, експерт з міжнародних відносин і національної безпеки: - Для того щоб відновити ядерний потенціал, треба розуміти, проти кого ми його розгортаємо. Якщо проти Росії, то ми просто не зможемо зробити його адекватним Росії. У нас з ядерної тріади - ядерні боєзаряди, засоби доставки і протиракетна оборона - є тільки кошти доставки. І то не всі. Ми не виробляли, не виготовляємо і навряд чи зможемо виготовляти ядерні боєзаряди. Нам навряд чи вдасться розгорнути протиракетну оборону. У нас немає полігонів. Ми взяли на себе зобов'язання за все цього не робити. Якщо ми відмовимося від власних зобов'язань, які підписали в 1994 році, то втратимо підтримку США. Щоб порушувати власні міжнародні зобов'язання, треба мати якийсь привід, ресурси і підтримку, а також політичну волю і розуміння того, що ми створюємо ядерну зброю, щоб його застосувати. Україні треба розвивати звичайне озброєння. Або розробляти зброю, схожу по руйнівній дії на зброю масового знищення. Розробляти зброю, яке ми реально зможемо застосувати і за яку не підпадає під санкції. У 1994 році мова йшла про те, що Україна, як військовий союзник де-факто Росії, погоджувалася вивести зі своєї території на той час уже російські ядерні сили. Частково їх знешкодити, частково вивести на територію РФ у вигляді ракет і боєголовок. А за це Захід в особі США гарантував на нас не нападати з ядерною зброєю. Захід свої зобов'язання виконав. Що стосується відносин між військовими союзниками Україною і Росією, то про це в Будапештському меморандумі нічого не говорилося. Росія на нас також з ядерною зброєю не нападала. Вона веде проти нас гібридну війну, а ми самі не визнаємо цю війну. У нас сьогодні відбувається конфлікт між двома колишніми військовими союзниками - малим і великим. Так на все це дивляться на Заході. Насправді США і Захід не гарантували нам ненапад Росії. Тому що ми сиділи по одну сторону за столом переговорів, а США і Великобританія - по іншу.

Кажуть, Україна перша відмовилася від ядерної зброї. Насправді першою була Південно-Африканська республіка. Україна не відмовлялася від ядерної зброї. Вона просто дозволила вивезти її тому, хто нею реально керував. Росія є правонаступником Радянського Союзу. Частина російського ядерного потенціалу, за дивним історичному збігу, виявилася на території Казахстану, України і Білорусії. У 1994 році цей казус був ліквідований. Те, що говорять, ніби Україна знищила ядерний потенціал - неправда. У України його просто і не було насправді. Командування і можливість використання - все це було в Кремлі. І військові про це знають

Читайте також: Шість боєголовок ядерної зброї розташувала Росія в Криму