Приватизація кімнат в гуртожитку. ВР встановила хто не матиме на це право
Нещодавно парламент прийняв відповідний закон із пропозиціями Президента.
news-image

Протягом кількох останніх років Верховна Рада неодноразово ухвалювала закони, які давали зелене світло мешканцям гуртожитків для приватизації кімнат.

Інформує «Є!», з посиланням на expres.ua.

Востаннє депутати спробували навести тут лад навесні минулого року. Але глава держави наклав вето на законопроект. Та нещодавно парламент прийняв відповідний закон із пропозиціями Президента.

Вони передбачають, що мешканці гуртожитків нарешті зможуть безплатно приватизувати свої кімнати. Однак - не всі.    

-Варто найперше зауважити, що трохи розширили перелік осіб, що не мають права на приватизацію кімнат у гуртожитках, - розповідає Експресу Анатолій Топал, віце-президент Асоціації професійних керуючих нерухомістю.

- Це, передусім ті, хто прибув на навчання або лікування. По-друге, особи, що користувалися помешканням менше п'яти років і це підтверджено відповідними документами. Якими? Договором найму чи піднайму, що був виданий на підставі ордера організації, що надавала цей гуртожиток, чи на підставі договору оренди, що був укладений згідно з чинним законодавством. Не отримають права на приватизацію також особи, котрі не мали трудових відносин із підприємством чи установою, яка свого часу надавала цей гуртожиток.

  - А хто матиме право приватизувати своє помешкання?   - Громадяни та члени їхніх сімей, одинокі особи, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, й на правових підставах вселені у гуртожиток та фактично проживають у ньому більше п'яти років.

Цікаво, що дія цього закону поширюється не тільки на гуртожитки державної чи комунальної форми власності, але й на приміщення, що внесені до статутного фонду підприємств у процесі їх приватизації.  

Та в мене виникає дуже багато запитань до цього закону. Приватизація кімнат - це зрозуміло. А що робити з комунікаціями та загальними площами?! Ніхто ніде це не прописує. Ще один нюанс. Якщо я, наприклад, потребую поліпшення житлових умов і стою у соціальній черзі, через приватизацію кімнати в гуртожитку мене не знімуть з неї?! Теж питання відкрите. Може бути й таке, що власника кімнати в "общазі" автоматично знімуть з черги. Невідомо, чи не зробили такий хід парламентарі, щоб власне скоротити ці соціальні черги.  

Нема й чітко прописаної процедури, що робити людям, які загубили свої ордери та не можуть довести, що вони офіційно винаймали цю кімнату в гуртожитку.

  - Чи багатьох українців стосується цей закон?  

- За приблизними підрахунками - понад півмільйона осіб мали би підпасти під його дію. А от чи реалізують вони своє право безплатно приватизувати помешкання -- інше питання. Бо можуть бути перепони з боку виконавчої влади на місцях, як і елементи корупції.  

- Які?

  - Скажімо, особа має ордер на 12 квадратних метрів, а захоче приватизувати 16 квадратів. Адже люди, які жили довгий час в гуртожитках, часто переобладнували свої кімнати, щось добудовували. Зрозуміло, що без хабара певним чиновникам стати власником більшої кількості квадратних метрів буде дуже важко.

 

Читайте також: Гонтарева: Один великий олігарх особисто погрожував мені
Читайте також: Луценко повідомив про накладення арешту на акції «Укртелекому»