Як це не дивно, але основи цього свята досить глибокі і, навіть, можна сказати, язичницькі, і зовсім не вигадка радянських ідеологів. У сучасному вигляді він виник в кінці XIX століття.

Інформує «Є!», з посиланням на telegraf.com.ua.

У 1886 році в США - Чикаго, Нью-Йорку, Детройті, пройшли багатотисячні демонстрації робітників місцевих заводів. Рух очолювали представники лівих партій - комуністи, анархісти, а також профспілки. Основною вимогою протестуючих було встановлення 8-годинного робочого дня і законодавчого закріплення і дотримання інших соціальних норм. У Чикаго демонстрація була жорстоко пригнічена поліцією, в результаті чого загинуло багато людей. До того ж, 8 осіб було заарештовано, 4 з них згодом повісили.

У 1889 році на Паризькому конгресі II Інтернаціоналу було запропоновано щорічно 1 травня відзначати День солідарності робітників усього світу.

Кінець XIX - початок ХХ століття означаючи потужним робітничим рухом, що в свою чергу призвело до легалізації партій лівого спрямування (в деяких країнах, зокрема в Росії, вони прийшли до влади), а також профспілок, які стали посередником між владою, роботодавцями та працівниками .

У ХХ столітті, особливо в другій його половині, соціальний ландшафт, перш за все на Європейському та Північноамериканському континентах, істотно змінився - на зміну величезним заводам-фабрикам прийшли офісні центри, пролетарі в звичайному сенсі слова перетворилися в досить забезпечених громадян, тому свято дещо змінило акцент , трансформувавшись в свято весни і праці.

Він і сьогодні відзначається в 142-х країнах світу і називається по-різному: День весни, Свято весни і праці, День праці, Свято трудящих, День солідарності трудящих тощо. Демонстрації в цей день теж проходять, але в основному мирні. Їх мета - нагадати урядам країн про проблему безробіття і поліпшенні соціальних стандартів.

Дуже цікава історія Першого травня в Києві. Це був перший світське свято, заснований ще Києво-Могилянською колегією в ХVІІ столітті як своєрідний день студентів. Уже з наступного, ХVІІІ століття на основі цих студентських гулянь ( «рекреацій») почалися загальноміські масові гуляння.