Події
23 серпня 2017
Цього дня був укладений пакт Молотова-Ріббентропа
Європейський парламент проголосив 23 серпня - на згадку про пакт Молотова-Ріббентропа - Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму.
news-image

23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина підписали в Кремлі "Угоду про ненапад". Її підписали очільники відомств із закордонних справ В'ячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп, передає «Є!» із посиланням на ВВС.

І хоча цей документ увійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа, його правильніше вважати пактом Сталіна-Гітлера - два душогуби сподівалися обдурити один одного у великій геополітичній грі.

В результаті програла вся Європа, ставши кривавою ареною Другої світової війни.

Сталін:

"Яка є гарантія, що німецький уряд, який так легко рве свої міжнародні зобов'язання, дотримуватиметься пакту про ненапад? Ніякої гарантії немає".

Гітлер:

"Покладатися на вірність договорам такої варварської формації, як Радянський Союз, можна приблизно так само, як на розуміння дикуном математичних формул. Тому угоди з цією країною, власне кажучи, не мали б жодної ціни".

Так вони говорили за кілька років до укладання кремлівського пакту. Але, попри все, наказали своїм міністрам підписати угоду. Чому?

Сталін вів лукаву гру. В травні 1939-го в Москві розпочалися тристоронні перемовини з Англією і Францією щодо союзу проти Гітлера.

Справи швидко просувалися - в серпні військові місії трьох країн обговорювали укладання військової конвенції на випадок німецької агресії.

Несподівано 21 серпня о 17 годині 25 хвилин радянська сторона припинила переговори.

Здивовані британці та французи все зрозуміли лише за кілька годин - о 23 годині 15 хвилин радіо Берліна, перервавши вечірню програму, повідомило:

"Імперський уряд та радянський уряд погодилися укласти пакт про ненапад. Імперський міністр закордонних справ прибуде до Москви у середу, 23 серпня, для завершення переговорів".

Як з'ясувалося пізніше, на початку липня Гітлер наказав командуванню вермахту готуватися до бойових дій - остаточно вирішив атакувати Польщу.

Кампанія мала значні шанси на успіх за умови невтручання СРСР.

Німецькі дипломати запросили кількох працівників радянської амбасади в Берліні до ресторації. На конфіденційній вечері, що відбулася 26 липня, дали зрозуміти, що в разі нейтралітету Москва може розраховувати на певні території Східної Європи.

Саме цей аргумент схилив Сталіна на бік Німеччини. Адже Франція і Велика Британія не погоджувалися з територіальними претензіями СРСР.

19 серпня Сталін надіслав до Берліна проект майбутньої угоди з уточненням:

"Договір набуває чинності лише у випадку одночасного підписання спеціального протоколу із зовнішньополітичних питань, що становлять інтерес для Високих Договірних Сторін".

Наступного дня посол Німеччини в Москві гарантував Сталіну підписання таємного протоколу - до радянської зони впливу відійдуть східна Польща, Латвія, Естонія, Фінляндія, Бессарабія. Амбасадор підкреслив готовність Німеччини "йти назустріч побажанням Радянського уряду".

21 серпня о 15-й Сталін отримав особисте вітання Гітлера. За дві години відповів, що згоден прийняти Ріббентропа 23 серпня. Через 25 хвилин перемовини з Францією і Британією припинилися.

22 серпня радянські газети подали повідомлення ТАРС про наміри СРСР та Німеччини "розрядити напруженість у політичних відносинах між ними, усунути загрозу війни та укласти пакт про ненапад. У зв'язку з цим днями має відбутися приїзд німецького міністра закордонних справ п. фон Ріббентропа до Москви для відповідних переговорів".

Наступного дня Ріббентроп прилетів до Москви.

О 15 годині 30 хвилин зустрівся зі Сталіним і Молотовим - перемовини тривали три години.

"Під час обговорення з'ясувалося, - телеграфував до Берліна о 20 годині 05 хвилин, - що останньою перешкодою до остаточного рішення буде вимога росіян визнати порти Лібава і Віндава такими, що входять до їхньої сфери інтересів".

Гітлер звелів погодитися і, не очікуючи підписання, призначив термін нападу на Польщу: 26 серпня, пів на п'яту ранку. Перемовини у Кремлі поновилися о 22 годині та завершилися підписанням радянсько-німецької угоди і таємного протоколу. Обидва документи датовані 23-м серпня.

Наступного дня повідомлення про договір між СРСР і Німеччиною надрукували головні радянські газети "Правда" та "Известия" (проте жодного слова про таємний протокол із "сферами впливу"). Того ж дня о 13 годині 25 хвилин Ріббентроп вилетів до Берліна.

25 серпня Велика Британія демонстративно уклала військовий альянс з Польщею. Гітлер такого не очікував - і пересунув вторгнення на 1 вересня.

Так визначилася дата початку Другої світової війни.

Подальші події відомі. 1 вересня Німеччина напала на Польщу. За два дні Британія і Франція формально оголосили Німеччині війну - але бойові дії не розпочали.

Москва протягом двох тижнів вдавала нейтралітет. Коли вермахт наблизився до обумовленої демаркаційної лінії, Сталін, знехтувавши договором про ненапад з Польщею, наказав окупувати сусідню країну. Майже півмільйонна Червона армія напала на Польщу.

Розпочався поділ Європи, відтак - пряме зіткнення тимчасових "друзів".

Безумовно, таємний протокол про "сфери впливу" - документ злочинний. І домовлятися про "територіально-політичний переустрій" суверенних держав - теж злочин. Тому СРСР протягом півстоліття (аж до 1989 року!) категорично заперечував існування таємного протоколу.

Але, якщо більшість країн Європи, які постраждали від німецьких та радянських окупантів, події Другої світової війни - крім смертей, крові, руйнувань, горя тощо - сприймають як зміну одного агресивного чужинця на іншого, то українська ситуація є інакшою.

Адже саме через підписання пакту Молотов-Ріббентроп до складу України увійшли Галичина, Волинь і Буковина.

Це не означає, що маємо схвалювати чи виправдовувати злочинний пакт. Адже зміна державних кордонів не відбувається без застосування зброї (щонайменше - завдяки політичному тиску).

Пакт Молотова-Ріббентропа зробив одних українців окупантами (принаймні до Східної Польщі вдерлися війська Київського особливого військового округу, якими командував командарм 1-го рангу і депутат Верховної Ради УРСР Семен Тимошенко), а інших - жертвами цієї окупації (мирне населення).

Маємо ще осмислити всі колізії, що їх створив для України пакт, підписаний у Кремлі в ніч з 23 на 24 серпня.

Хай там як, 2009 року Європейський парламент проголосив 23 серпня - на згадку про пакт Молотова-Ріббентропа - Загальноєвропейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму.

Читайте також: 25 років тому останній Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав клейноди УНР і грамоти про правонаступництво Леоніду Кравчуку