Події
4 грудня 2017
Україна – лідер у списку смертності через забруднене повітря
Україна загалом очолила список держав за кількістю смертей від забрудненого повітря.
news-image

Заплановане у 30-х роках минулого століття як перспективне індустріальне місто Маріуполь поволі стає могилою для своїх мешканців. Зараз місто займає перше місце в регіоні з онкологічних захворювань. А Україна загалом очолила список держав за кількістю смертей від забрудненого повітря, пише «Є!» з посиланням на ZIK.

У Маріуполі понад 50 заводів, і два з них – металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь» – промислові гіганти України. Лідерами ці комбінати є не лише за масштабами виробництва, а й за забрудненням повітря. Неприємний запах у повітрі та густий пил, що псує здоров’я містянам. Забруднена вода і шлакова гора посеред моря. Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні».

Найважче мешканцям тих вулиць, де житлові будинки розташовані менш, ніж за один кілометр від заводів.

«Тут замість нормального повітря – смог, адже працюють заводи просто у центрі міста», – розповідає ведуча і акторка Римма Зюбіна.

Місцева мешканка Маріуполя пані Наталя запросила знімальну групу в гості. Господиня каже: хоч врожай винограду цього року у неї хороший, проте грона вкриті металургійним пилом. «Всі шкідливі викиди повітря осідають на ягодах та у легенях. Сама я гіпертонік, мої діти дуже часто хворіють», – ділиться мешканка Маріуполя пані Наталя.

Та жінка навіть не здогадувалась, що її будинок згідно із санітарними нормами давно мали знести. 

«Мій будинок був побудований у 18-му столітті. А завод стоїть із 1933 року», – коментує пані Наталя.

І вулиця Ломізова, на якій мешкає Наталя, не єдина, де жити людям категорично заборонено. До таких належать ще вулиці Ливарська та Сормовська.

«Закон забороняє розташовувати приватні будинки в санітарних зонах. Очевидно, що в Маріуполі держава мала забезпечити переселення деяких сімей», – зауважив громадський активіст Юрій Танасійчук.

За 26 років незалежності України маріупольців, які проживають поблизу заводів, так і не змогли переселити в інше місце.

«Ні для кого не секрет, що Маріуполь – це індустріальне місто. Металургійна промисловість має свої плюси та мінуси. До перших відносяться нові робочі місця, а до недоліків – навантаження на екологію», – говорить заступник мера Маріуполя Олександр Голтвенко.

Втім, чиновники не бачать масштабної проблеми із чистотою повітря, бо у них замість екологічного питання лідирує економічне.

«Звісно, це не правильно, що неподалік від заводів є приватні будинки. Але для того, аби можна оперативно реагувати на цю проблему, в місті встановлено п’ять стаціонарних постів, які в автономному режимі очищатимуть навколишнє середовище», – каже чиновник Олександр Голтвенко.

Та от тільки показникам цієї пересувної лабораторії не вірять ні маріупольські активісти, ні екологи з багаторічним досвідом. Кажуть – автомобіль є надбанням міської влади, а мерію напряму контролюють власники заводів.

Після мітингу 2012 року керівництво «Азовсталі» вирішило демонтувати свою аглофабрику та перенести виробництво на завод імені Ілліча. Тоді забрудненість повітря трохи зменшилась, однак не так, як того хотіли активісти.

Одна з причин – очисні споруди на підприємствах.

«Вони, звісно, якісь та є, та от тільки їх вмикають рідко, аби зекономити»,- кажуть активісти.

Протягом двох місяців знімальна група ЗІКу намагалась домовитись із керівниками заводів, аби ті пустили журналістів на поріг і дали коментарі. Однак попри безліч телефонних дзвінків, інформаційних запитів, нагадувань, відповіді так і не отримала.

Як можна вплинути на ситуацію?

«Системи моніторингу, тобто спостереження за станом довкілля в Україні практично не існує», – каже Тетяна Тимочко, голова всеукраїнської екологічної ліги, яка досліджувала екологію Маріуполя.

Чи проголосують бодай наступного року депутати за закони, які назавжди змінять навколишнє середовище – питання болюче і на невизначений термін відкрите.

Читайте також:Кір атакує: різкий спалах захворюваності зафіксували у Києві