Політика
1 квітня 2019
Сенсація виборів: Секрет успіху Ігоря Смешка
Це, так би мовити, міні-Зеленський, який не долає бар'єр другого туру, але змусить про себе говорити.
news-image

Одна з головних сенсацій першого туру президентських виборів - несподіваний зліт Ігоря Смешка на шосте місце. Це, так би мовити, міні-Зеленський, який не долає бар'єр другого туру, але змусить про себе говорити. В попередніх опитуваннях, наприклад, восени, його прізвище не фігурувало взагалі. І ось зараз цей кандидат серйозно обходить більш розкручених Олега Ляшка і Олександра Вілкула (цього зовсім в два рази), пише «Є!» з посиланням на 112.

Для кандидата, який тільки "вистрілив" і витратив на кампанію 2 млн грн, майже 6% (за підрахунками 83,28% бюлетенів) голосів на президентських виборах – це нереально вдалий старт. Та найбільше вражає ось що: за даними КМІС, Смешко входить в трійку найбільш бажаних "нових облич" і "політиків нового покоління", за яких голосували українці на виборах. Сам Смешко теж вважає себе новим політичним обличчям, про що заявив нещодавно в інтерв'ю.

Парадокс у тому, що Ігор Смешко не являє собою ні свіже обличчя, ні нове покоління. Хоча якщо виходити з того, що нове – це добре забуте старе, його можна зарахувати до дебютантів. Але дуже умовно. Насправді у Смешка є і бекграунд, і присмак одного досить гучного скандалу. 

Насамперед, Смешко – це 63-річний генерал-полковник у відставці. А ще – лідер партії "Сила і честь", створеної ним в 2009-му. У парламентських виборах 2012 року партія участі не брала, а ось в 2014-му зважилася балотуватися у Верховну Раду, але вибори програла. За нього тоді проголосувало лише 0,08% виборців, тобто близько 13 тисяч душ. Зовсім без роботи Смешко не залишився – в 2014-му Петро Порошенко закликав його очолити комітет з розвідки при президентові України. Але, щоправда, вже 30 січня 2015 року комітет був ліквідований указом Порошенко, а Смешко скорочений і звільнений з посади.

Однак набагато більш цікавим є те, що передувало 2010-м рокам. Примітним у біографії Смешка є період з вересня 2003-го по лютий 2005-го, коли він керував Службою безпеки України. В цей час відбулися дві ключові події. По-перше, отруєння Ющенка за вечерею, де був присутній Смешко. По-друге, помаранчевий Майдан, який зібрався незабаром після цієї вечері, а точніше – після другого туру голосування за президента України і після того, як результати виборів, оголошені ЦВК, були категорично оскаржені повсталою столицею.

В наш час Смешкові приписують заслугу безкровної Помаранчевої революції. За легендою, саме тодішній голова СБУ став на заваді можливого кровопролиття, зупинивши внутрішні війська, які вже рушили на Київ за наказом прем'єр-міністра Віктора Януковича. У той же час на лаври спасителя Майдану частково претендує генерал-лейтенант СБУ Олександр Скіпальський, який заявляє, що "якби не наші дії, то не виключено, що пролилася кров".   

Не зовсім зрозуміло, як керівники одного відомства (СБУ) віддавали накази іншому (МВС), у віданні якого перебували внутрішні війська. Але така вже доля всіх переламних моментів в історії держави – чим більше проходить часу, тим більше з'являється героїв, які брали в них участь. Втім, облишимо поки Помаранчеву революцію. Тим більше що в цьому році Майдану-2004 виповнюється 15 років, і до напівювілею знайдеться чимало охочих реконструювати його перебіг. 

Перед виборами шанси Смешка цілком серйозно оцінювали навіть астрологи, зокрема, ресурс Astroobserver, який приділяє увагу далеко не всім кандидатам.

"На час передвиборчої агітації Ігор Смешко має просто чудові транзитні показники (тригон транзитного Юпітера до кількох натальних планет)", – писав сайт.

І робив такий висновок: 

"Смешко не потрапить у другий тур, але його результат буде досить-таки відчутний (як для того, хто заявив про свої президентські амбіції тільки під час офіційного висунення кандидатів). Потрапляння в першу п'ятірку теж дуже ймовірно".

Дивно, але астрологи в цей раз були більш близькі до істини, ніж мастодонти української соціології. У п'ятірку Смешко не потрапляє, судячи з усього, але розрив з Анатолієм Гриценком становить менше 1%. Саме з Гриценком перетинається електоральне поле Смешка, а тому перед виборами деякі експерти називали його технічним кандидатом від Петра Порошенка саме проти Гриценка. Сам він в корені не згоден з таким твердженням.

"Технічний кандидат - це той, хто або знімається на чиюсь користь, або відтягує голоси. У кого я їх відтягую? Мій виборець - це насамперед ті 30%, які не хотіли йти голосувати. Це люди, які думають, мають освіту, досвід, люди, які ніколи не голосували за інших. Ну який я технічний кандидат? Мій виборець - він мій. Я ні на чиєму полі не граю", - каже Смешко.
 
Він додає, що Анатолій Гриценко пропонував йому об'єднатися, але нічого не вийшло, тому що "на жаль, ми не почули, чи згодні вони з ідеологією побудови в Україні консервативної демократії, яку ми паралельно розробляли".
 
Але чому українці повірили в людину, яка не світилася в телевізорі і не з'являлася на білбордах?

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник пояснює несподіваний зліт Смешка тим, що "в суспільстві є певний запит на "сильну руку": 

"Якщо подивитися на опитування, то найбільш популярний іноземний лідер в Україні – Олександр Лукашенко. Чинний глава держави частково відповідає цьому іміджу, але його антирейтинг дуже заважає. Серед опозиції "сильною рукою" міг би бути Гриценко, але він не справляється з тим, щоб відповідати цим очікуванням".

Інші опитані експерти також вважають, що "те електоральне поле, на яке націлений Смешко, суттєво перекриває поля Наливайченка і Гриценка, де серед виборців – все ті ж прихильники "сильної руки", любителі військових у владі, адепти жорсткої боротьби з корупцією і так далі. При цьому Смешко виглядає як своєрідний антипод того ж Наливайченка. Вони обидва в різний час керували тією самою спецслужбою, але у них різна позиція щодо правих та націоналістичних сил. Недарма з-під крила Наливайченка в свій час "випурхнув" Дмитро Ярош – його колишній помічник і екс-лідер "Правого сектора".

Смешко ж, навпаки, має певний "зуб" на націоналістів – він навіть скаржився на них в серпні 2014-го президенту Петру Порошенку і тодішньому прем'єру Арсенію Яценюку. 
 
"Ми, ветерани силових і правоохоронних структур України, з величезним занепокоєнням спостерігаємо за ситуацією, яка склалася у міністерстві внутрішніх справ України у зв'язку з вимогами "Правого сектора" про відсторонення від посади першого заступника міністра внутрішніх справ України генерала Володимира Євдокимова", – йдеться у листі, підписаному Смешком та іншими членами партії "Сила і честь". Вдаватися докладно в той давній конфлікт не має сенсу. Середньостатистичний виборець не те що не пам'ятає, а взагалі не знає, хто такий генерал Євдокимов і чого від нього хотів "Правий сектор".

Важливо інше. Люди консервативних поглядів, які виступають проти "засалених" політиків, але при цьому не вірять у Володимира Зеленського, схоже, знайшли свого кандидата. А після такого результату Смешко ще більше підніме свою впізнаваність і, за логікою, повинен збільшити підтримку до осені.

В його програмі записана ідеологія консервативної демократії, що спирається на базові закони демократії, зокрема розподіл влади на три гілки, децентралізацію і максимальну передачу влади на місця, жорсткий контроль над виконавчою гілкою влади. Смешко хоче осінніх виборів за відкритими списками. Середній клас у країні повинен становити більше 50% населення. 

"Для стабільної демократичної системи потрібні як мінімум дві системоутворюючі партії, засновані на ідеології демократії, наприклад ліберальна і консервативна в ряді країн Заходу. Ці дві основні партії створюють баланс влади. Одна з них формує коаліцію з малими партіями, інша - контролює, потім вони міняються місцями. Також президент має запропонувати проект закону про опозицію, де повинна бути прописана глибина цього контролю", - міркує Смешко.

На його думку, Україна повинна рухатися не стільки в Євросоюз, як до європейських стандартів життя. Це ж стосується і НАТО.

Читайте також:ЦВК опрацювала 80,33% протоколів