Про деталі мовного закону в ефірі програми Громадського «Нині вже» розповіла одна з ініціаторок законопроекту, депутатка від «Самопомочі» Ірина Подоляк, пише «Є!».

Вона зазначила, що відвідувач кав'ярні може послуговуватися тією мовою, якою він хоче. Утім працівник кав'ярні має звернутися до нього українською.

«Ви прийшли в кав'ярню, вам кажуть: «Дати вам меню?» Ви навіть, уявляєте, можете спробувати меню попросити українською мовою серед інших мов, які там є», — додала депутатка.

Подоляк також вказала, якщо як відвідувачу, так і офіціанту зручно говорити російською, вони можуть говорити російською.

Якщо, наприклад, до чиновника приходить відвідувач, то чиновник мусить відповідати йому українською.

За словами депутатка, законопроект дозволяє «не переходити на російську».

В ефірі Громадського вона також розповіла, що за порушення закону про українську мову громадяни не нестимуть кримінальну відповідальність — цей пункт прибрали під час розгляду поправок.

25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Перед голосуванням біля Ради люди влаштували акцію й вимагали ухвалення закону.

У першому читанні парламент ухвалив цей законопроект ще 4 жовтня 2018 року. Відтоді його доопрацював комітет з питань культури й духовності.  

Законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.