23 серпня 1939 року Німеччина та СРСР підписали Угоду про ненапад – пакт Молотова-Ріббентропа, який відкрив шлюзи Другої світової війни, нагадує «Є!» із посиланням на УІНП.

Німеччина убезпечила себе від війни на два фронти, оскільки Радянський Союз гарантував нейтралітет у конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу. Гітлер миттєво призначив дату й час нападу на Польщу, навіть до підписання пакту – щойно отримав інформацію про його невідворотність.

Пакт мав таємний додатковий протокол, за яким Сталін та Гітлер розділили Європу на свої сфери впливу.

Не минуло й 10-и днів, як Німеччина почала війну з Польщею – це стало початком Другої світової. 17 вересня 1939-го, відповідно до домовленостей, на територію Польської держави зі сходу увійшли радянські війська.

До 20 вересня Львів був оточений нацистами, а 22-го  до міста підійшли підрозділи Червоної армії. У Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад. Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939-го підписанням договору про дружбу і кордон.

Коли відразу потому Німеччина розпочала «мирний наступ» на Англію та Францію, Радянський Союз оголосив ці країни агресорами, а компартіям Англії та Франції через Комінтерн надійшла інструкція критикувати свої уряди та схиляти їх  до укладення мирної угоди з Німеччиною.

У 1939-1940 роках СРСР офіційно визнав та встановив дипломатичні стосунки з країнами-сателітами Німеччини та її союзниками: Словаччиною, Маньчжоу-Го, урядом Віші маршала Петена у Франції.

Радянський Союз з вересня 1939 р. по червень 1941 р. залишався союзником Третього Райху, поставляючи йому необхідні для ведення війни в Європі сировину, матеріали, інформацію, проводячи підготовку солдатів Вермахту.

На знак пам’яті про наслідки від підписання пакту Молотова-Ріббентропа Європейський парламент проголосив 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму.