Роман Цимбалюк — український журналіст, власний кореспондент агенції УНІАН в Росії, довгий час був єдиним українським кореспондентом, акредитованим в Росії.

Запитання: Теперішня влада йде на поступки Росії. Чи не стане Україна як Білорусь.

Роман Цимбалюк: Багато людей в нашій державі занепокоєні та не розуміють куди ми йдемо, куди веде нас Володимир Олександрович Зеленський. Між іншим, його зовнішня політика як була, так і залишається таємницею, фактично ми, наразі, маємо загальні фрази. Наче рух в Європу залишається, але про НАТО вже ніхто не говорить, як і про Росію, як країну-агресора. Логіка в цьому є. Адже Зеленський переміг під гаслами миру. І він якраз намагається його встановити. Але я не є оптимістом на даному етапі. Наразі розвороту до Росії не відбулося, є заяви окремих олігархів, але не вони визначають курс Української держави, і це важливо. Але занепокоєння в суспільстві зростає.
Тут буде декілька моментів які нам покажуть куди ми будемо рухатись далі. Перше - це позиція України по міжнародних судах проти Росії. Звільнення Зеркаль є не дуже гарним дзвіночком в цьому напрямі. Зрозуміло, що міжнародні суди не заставлять Росію деокупувати Українські території, але вони є чинником встановлення істини, і встановленням того, що буде написано в підручниках історії через декілька років, і було б дуже дивно, якщо нова зелена команда для досягнення якихось сьогоденних завдань відмовиться від позовів до міжнародних судів. Це самий головний критерій, тому що росіяни якраз дуже сильно опікуються тим, що ж про них напишуть в підручниках, і вони будуть вимагати та пропонувати різні бонуси за те, щоб Україна взагалі перестала судитися з Росією. Другий момент - це перемовини з росіянами по газу. Я впевнений, що найдорожче Україні в кінцевому випадку обходиться дешевий російський газ. Якщо зараз нова команда піде на зв’язування політичних чинників з ціною на газ, то можна сказати «гріш їм ціна», тому що я не хочу російського дешевого газу. Це така цікава субстанція, яка в кінцевому випадку впливає на життя всієї країни. Газ - це в першу чергу товар. Наразі цих кроків зроблено не було. Але, з огляду на те, що зовнішня політика у нас зараз не артикулюється чітко, то треба дивитися не на слова, а на дії. Наразі представники Нафтогазу говорять, що ці двосторонні переговори відбуваються з узгодженням з Єврокомісією. Якщо так - добре, але якщо ми почали грати свою власну гру, то тоді ми, фактично, самі відмовляємося від того, щоб вся міць Європейської комісії могла б впливати на росіян, тому що в Європі Європейська комісія заставила Газпром дотримуватись Європейських правил. І, відповідаючи на питання, чи не станемо ми другою Білоруссю. Ні, не станемо. Наша Держава називалась Україною, називається Україною і буде називатись Україною.

Запитання: Чим завершиться Нормандська зустріч?

Роман Цимбалюк: Наразі все зводиться до того, що ледве не газ буде головною темою на цьому саміті. Можливо, це і не погано, тому що, зрозуміло, що тут домовленості нам потрібні,  транзит газовий нам потрібен, і навіть якщо ми будемо купувати газ в РФ дуже важлива його ціна і відсутність політичного фактора. Сподіваюсь, що наша команда не створить умови, що у нас знову буде один тільки постачальник. Це було б абсолютним дебілізмом.
З приводу майбутнього Донбасу і врегулювання ситуації на Сході України, для чого начебто й збирається норманська четвірка, то в мене абсолютний песимізм. Якщо хочете мій прогноз -  він абсолютно простий - нічого не зміниться. От власне так все і залишиться. Люди, які представлятимуть нашу державу, відповідно Німеччину, Францію і Росію, задекларують намір домовлятися далі. Важливо буде, що буде далі. Наразі у нас слуги народу демонструють мирні ініціативи, пенсії, спрощення перетину де-факто кордону, але всі ці кроки жодним чином не пов’язані з деокупацією захоплених Росією територій, тобто демонструють гуманітарні питання. Якщо ми говоримо про відновлення виплати пенсій на цих територіях, по перше, я вважаю що люди зобов’язані якось демонструвати себе, показувати чи живі вони. Система має бути наближена до того, що відбувається у вільній Україні. Якщо уряд Зеленського на це йде, то вони мають змінити акценти. Це має бути позиція Української держави, це наш гуманітарний крок, а не наше «посипання голову попелом»,  мовляв,  «Україна не права була». Це не одне і те саме. 
Тому, довгоочікувана Нормандська зустріч пройде і нічого на землі не зміниться. Між іншим, і в Кремлі говорять про те, що не треба робити завищені очікування з приводу цього саміту. Спікер МЗС РФ взагалі сказала, що нормандська зустріч не стане «волшебной палочкой», але ж мова про що, про те, що позиція РФ щодо України жодним чином не змінилась. Вони хочуть вбудувати окупаційні адміністрації в політичне тіло України для того, щоб фактично Кремль через них мав право Вето на будь-які політичне, зовнішньополітичне і внутрішньополітичне рішення в Україні. Якщо хтось в Україні на таке піде - це навіть не зрада, це знищення Української держави. В нас не буде суверенітету ні над Донбасом, ні над вільною Україною.

Запитання: Яка буде подальша доля Донбасу? Чи повернеться він до України? Якщо так, то в якому вигляді?

Роман Цимбалюк: Наразі росіяни деокуповувати територію не збираються і це зараз саме головне. З цієї тези треба будувати нашу політику стосовно окупованих територій. Але я переконаний, що пройшло вже досить багато часу. Вже шостий рік, як російський триколор над Донецьком і Луганськом, і наразі Донбас, окуповані частини, ОРДЛО мають відповідати критеріям для повернення в Україну. Саме так. І вони, ці території, мають пройти певний період адаптації для життя в єдиній Українській державі і там має бути український порядок, українські Закони, українські правила. Про все можна домовлятись, але там, в першу чергу, має бути український прапор. Можна говорити і про амністію для більшості людей, які воювали проти України, але головне, щоб цю амністію проводила українська влада, а не російська.

Запитання: В Україні все більше протестів. Чи переростуть вони в Майдан?

Роман Цимбалюк: Наша держава в цьому плані не унікальна. В будь-якій вільній державі люди мають змогу висловлювати свою думку. З приводу Майдану, якраз це і залежить безпосередньо від чинної владної команди Зеленського і його людей, бо якщо вони перейдуть ці червоні лінії, про які ми сьогодні говорили, то шансів на Майдан стає більше. Але це, як на мене, катастрофічний сценарій для України, тому що росіяни цього чекають. Майдан - це хаос і відсутність державних інституцій. Як тільки у нас буде слабкість в Києві - вони знову підуть вперед зі всіма наслідками, які нас можуть очікувати: втрата територій, війна, кров і т.д., і, власне, втрата Української держави. Мені здається не треба кричати «Зрада», «Все пропало». Наразі Зеленський нічого не зробив, можливо через це і так багато запитань до нього, і зустріч в Нормандській четвірці продемонструє нам куди ж рухається Український корабель під керуванням Зеленського. Якщо він спробує повернути його на російські рифи, я думаю, в нашій державі є люди, які підкажуть Володимиру Олександровичу, що це небезпечно не тільки особисто для нього, а й для всієї Держави.

Також дивіться це інтерв'ю в відеоформаті. Роман записав його спеціально для нашого порталу.