Україна
24 квітня 2020
ВООЗ попереджала МОЗ України про небезпеку при COVID-19 експериментальних препаратів
ВООЗ ще 7 квітня застерегла міністра охорони здоров'я України Максима Степанова щодо використання при лікуванні COVID-19 експериментальних препаратів.
news-image

Всесвітня організація охорони здоров'я застерегла міністра охорони здоров'я України Максима Степанова щодо використання при лікуванні COVID-19 експериментальних препаратів.

2 квітня 2020 року МОЗ видало наказ 762, в якому затвердило протокол лікування COVID-19.

В цьому протоколі рекомендують використовувати препарати, чия ефективність проти COVID-19 не доведена.

Рішення включити ці препарати в протокол активно обговорювали у лікарських та пацієнтських спільнотах. Зокрема, озвучувались побоювання, оскільки ці препарати мають серйозні побічні ефекти. 

7 квітня ВООЗ надіслала Максиму Степанову листа, в якому виразила занепокоєння українським протоколом лікування, через ці препарати.

Українська правда. Життя отримала цей документ із власних джерел.

ВООЗ хотіла б нагадати вам, що використання експериментальних препаратів проти COVID-19 має бути лише в рамках етично схвалених, рандомізованих клінічних досліджень. Згадані в протоколі лікування препарати: лопінавір/ретинавір, хлорохін фосфат, гідроксихлорохін, рамдесивір та тоцилізумаб ще не були оцінені в рамках вищезгаданих досліджень. Лише після цього вони можуть бути ліцензовані та схвалені для клінічного використання", – йдеться у листі.

Також ВООЗ зазначає, що якщо проведення рандомізованих клінічних досліджень неможливо, то лікування пацієнта має проводитись згідно з протоколом MEURI, який був розроблений ВООЗ спеціально для випадків лікування експериментальними препаратами.

Цей протокол застосовується, коли:

проти хвороби не існує доведених препаратів;

неможливо негайно ініціювати клінічні дослідження;

є дані, які вказують на ефективність та безпеку лікування, як мінімум з досліджень, які проводились в лабораторних умовах або на тваринах, і використання препарату поза межами клінічних досліджень рекомендували кваліфіковані консультативні наукові комітети на основі надійного аналізу ризику та користі.

відповідні органи влади країни, так само як і комітети з питань етики схвалили використання цих препаратів.

є достатні ресурси, які гарантовано мінімізують ризики;

пацієнт надав інформовану згоду щодо лікування;

таке лікування моніториться, а результати документуються та своєчасно доповідаються більшому колу медичної та наукової спільноти. 

Також ВООЗ ділилась в листі інформацією з останніх консультацій конкретно щодо ефективності препаратів-інгібіторів IL-6 проти COVID-19, серед яких й гідроксихлоріхін ("Плаквеніл").

Виявилось, що через обмежену доказовість цих препаратів у лікуванні COVID-19, 25 березня ВООЗ вирішила "зробити крок назад та залучити групу експертів, щоб опрацювати документи, та розглянути доцільність включення цього препарату в клінічні дослідження". 

Іншими словами, ВООЗ ставить під питання, чи має сенс взагалі витрачати ресурси навіть на дослідження цього препарату, не те що включати його в протоколи лікування. 

Нагадаємо, що 3 квітня МОЗ отримав 3000 упаковок Плаквенілу.

А 15 квітня, вже після отримання листа від ВООЗ, голова комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький заявив, що фармкомпанія "Дарниця" пройшла державну реєстрацію на субстанцію гідроксихлорохін – діючої речовини препарату "Плаквеніл". 

Також ВООЗ закликав Україну приєднатись до Солідарних клінічних досліджень, до яких станом на 21 квітня приєдналось вже понад 100 країн. 

11 квітня в МОЗ заявляв, що України готова приєднатись до цих досліджень. 

 
  
  

Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я запровадило єдиний державний протокол лікування хворих на COVID-19

Також раніше стало відомо, що Вінниччина вже має свій – офіційно затверджений протокол лікування. Про це інформувала пресслужба Вінницької ОДА.

Читайте також:Відра у палатах замість туалетів: лікарня Почаєва немає власних очисних споруд