24 березня 1900 року в селі Мар'янівка Київської губернії у селянській родині народився Іван Козловський - співак, ліричний тенор, володар незвичайного тембру і найвищої вокальної техніки, нагадує «Є!».

Народний артист СРСР, Народний артист України, двічі лауреат Сталінської премій першого ступеня, лауреат Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка, Герой Соціалістичної Праці.

У сім з половиною років він почав співати у хорі Свято-Михайлівського монастиря в Києві, а з 15-ти брав участь в спектаклях Товариства українських акторів, яким керував Іван Мар'яненко. Саме він порадив випускнику учительській семінарії прослухатися у педагога вокалу Олени Муравйової, після чого Козловський став студентом її класу в київському Музично-драматичному інституті.
Дебютував на професійній сцені в театрі Садовського в партії Андрія в опері Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».
Деякий час співав у знаменитому хорі Олександра Кошиця.
У 1926 році Івана Козловського запросили до Великого театру, і з тих пір він жив у Москві. На сцені Великого театру він дебютував в ролі Альфреда («Травіата»).  З перших років служби в Великому театрі, виконуючи головні тенорові партії, отримав велику популярність і масу шанувальників, а в кінці 1930-х Козловський стає одним з улюблених співаків Сталіна.

У 1938 році Козловський створює Державний ансамбль опери СРСР і стає художнім керівником цього колективу. Виступав як оперний режисер.

У 1954 році, перебуваючи на піку популярності, Козловський назавжди покинув Великий театр. Причини цього рішення до сих пір до кінця не відомі.

Серед кращих робіт Козловського фахівці виділяють партії Юродивого ( «Борис Годунов»), Герцога ( «Ріголетто»), Лоенгріна ( «Лоенгрін»), Дубровського ( «Дубровський»), індійського гостя ( «Садко»), Ленського ( «Євгеній Онєгін» ).

До Києва приїжджав на гастролі.
Іван Козловський виступав із сольними концертами до 87-річного віку.

Останній виступ Івана Семеновича відбувся у Будинку Композиторів на вечорі пам'яті Генріха Нейгауза в 90 році.

Іван Семенович не був щасливим в особистому житті. Розлучившись з першою дружиною, він зв'язав життя з актрисою Г. Сергеєвою (1914—2000), яка народила йому двох дочок, та під старість залишила його. Іван Козловський доживав свої дні насамоті. Іван Семенович мріяв закінчити свої дні у монастирі. Але цьому не судилося здійснитися.

Помер 24 грудня 1993 в Москві, похований на Новодівичому кладовищі.

У Києві ім'ям співака названий провулок Івана Козловського (Печерський район).
У 2008 році в Києві в сквері на перехресті вулиці Шовковичній та провулку Козловського було відкрито погруддя Народному артисту СРСР Івану Козловському.