Депутати вирішили пожертвувати високими зарплатами

Одним з підсумків кампанії е-декларування стало дружнє скасування депутатами Верховної Ради їх власного рішення про підвищення собі зарплати в два з гаком рази. Після декларації готівки мільярдів неможливість підвищувати зарплату стала настільки очевидною, що з чотирьох сотень депутатів знайшовся тільки один (Мушак з БПП), який проголосував проти скасування. І ще 13 утрималося, інформеє «Є!».

Характерно, що нардепи хотіли піднести своє самопожертву з помпою, поставивши його першим пунктом вчорашньої повісті дня. Однак з цього нічого не вийшло - ЗМІ практично не звернули уваги на це рішення, точно також вважаючи його очевидним. Щоб якось загладити враження від підсумків е-декларування, депутатам потрібно було взагалі відмовитися від зарплат, але вони цього не зробили.

Тому ЗМІ продовжували підводити підсумки е-декларування по-своєму, знаходячи все нові методи порівнянь, невигідних для Верховної Ради. Вже підраховано загальні доходи депутатів, загальна сума готівки, які виявилися порівнянні з бюджетами цілих областей. Дискредитація парламенту, ніким не замовлена ​​і не сплачена, триває. І вчорашня спроба "чорнобильців" прорватися в будівлю ВР - це ще квіточки в порівнянні з тим, що чекає "корупційне гніздо" на Грушевського в найближчі місяці.

Кому загрожує нульова декларація?

Але політики не були б політиками, якби не спробували негатив перетворити в позитив. Вчора депутати масово підняли тему загальної нульової декларації, яка зобов'яже всіх українців показати, скільки у них заховано в матрацах. Від розмов навіть пообіцяли перейти до справи - днями законопроект повинен бути внесений в парламент.

Мета таких маневрів очевидна: уявити себе піонерами загальної детінізації країни, які взяли вогонь на себе заради того, щоб незабаром вся Україна стала жити чесно. Є й менш публічна мета цих маневрів - налякати суспільство, мовляв, не варто занадто багато говорити про декларації депутатів, краще задумайтеся про свої.

Але ці маневри явно не продумані, оскільки нічого, крім ще більшого озлоблення, у людей не викличуть. Вони викличуть озлоблення у креативного класу, який дійсно має незадекларовані доходи - але не порівнянні з депутатськими. І тому основною реакцією буде: 

Вони викличуть озлоблення і у решти суспільства, для якої прочерки у власних деклараціях будуть лише нагадуванням про цифри в деклараціях депутатських. У загальним, відбувається ситуація з розряду "іноді краще жувати, ніж говорити". Але політики не можуть мовчати - і лише погіршують ситуацію, яка рухається до соціального вибуху.

З долара знімають податок

Ще однією ініціативою, яка, на думку депутатів, має відвернути населення від їхніх декларацій, стало прийняття в першому читанні закону про скасування 2% -го збору до Пенсійного фонду при продажу валюти. З огляду на ситуацію, що склалася на валютному ринку, ініціатива правильна. 2% -й збір, правда, дозволив Нацбанку протягом усього 2016 роки говорити про те, що українці здають валюти набагато більше, ніж продають, - але на цьому його користь вичерпується. Оскільки всі, хто ще має можливість купувати долари і євро, пішли на чорний ринок, не бажаючи, природно, переплачувати 52 гривні на кожній сотні доларів.

Однак рішення, правильне з точки зору фінансового ринку, не отримало резонансу по всій тій же причині - більшості українців вже не на що купувати іноземну валюту. І якщо метою депутатів було показати, як вони піклуються про простих людей (а у політиків ця мета завжди в пріоритеті), то вони її не досягли. Тарифи на опалення простих людей хвилюють куди більше, ніж обмінники, але їх якраз ніхто знижувати не збирається.

ефірна українізація

Вчора почав діяти закон про квоти на україномовне мовлення на ТВ і радіо. Відтепер кількість україномовних пісень на радіо знову регламентується (починаючи з квоти в 25%, що поступово підвищується до 35%), так само як і кількість вимовлених державною мовою теле / ​​радіоведучими слів (воно повинно дорівнювати 50%). Нагадаємо, що квоти були скасовані в 2012 році після прийняття знаменитого закону про мови. Після Майдану його не наважилися скасувати, але тепер по частинах переглядають його окремі аспекти. В даному випадку - відновлюють україномовні квоти на ТБ і радіо.

Безумовно, це ніяке не ноу-хау - все це Україна проходила в нульові роки, за часів українізації від Ющенка. І тепер слідом за рівнем зарплат десятирічної давності повертається і гуманітарна порядок денний того ж періоду.

Парадокс, але минулі десять років нічому не навчили команду "помаранчевих", яка повернулася у владу на хвилі другої революції. Замість поступового утвердження етнічних українських цінностей, яка не розхитував б ситуацію в країні, вони знову насаджують їх більшовицькими методами. Забувши, що цей "націонал-більшовизм" був один з головних чинників перемоги Януковича в 2010 році.

Ситуація повторюється, чому свідчення - вчорашній демарш ді-джея Насті Топольського, відомої для більшої частини України як дівчина депутата Лещенко, позичив йому грошей на квартиру. Їй запропонували закрити власну програму на "Kiss FM" саме через "квотного" закону - і це тільки перша ластівка прийдешніх змін, які викличуть у значної частини креативного класу відторгнення до дій нинішньої влади.

Через введення квоти на 50% -е розмовне мовлення постраждає "Радіо Вести", яке набрало популярність саме як повністю російськомовна радіостанція. Навіть якщо провідні перебудуються - втрата аудиторії буде неминуча.

Таких прикладів і на ТБ, і на радіо, і в музичному середовищі буде досить. При цьому українізатори 10-х років не розуміють, що за минуле десятиліття відбулися значні зміни, які роблять їх політику не тільки безглуздою, а й шкідливою.

Ні для кого не секрет, що вдома на сході України обвішані супутниковими тарілками - і сталося це не стільки після того, як заборонили російські телеканали, скільки після того, як на українських каналах стали забороняти російські серіали. Тепер мільйони людей дивляться російські серіали на російських каналах. А заодно слухають російські новини.

Аналогічна ситуація і з ефірними радіостанціями. Це 10 років тому вони були безальтернативними - а сьогодні включаєш інтернет і слухаєш "Ретро ФМ" або умовний "DJ FM" в російській версії - не тільки без української музики, а й без українських новин. Які ідеологічні наслідки такої політики, пояснювати не потрібно.

Однак українізація по-більшовицькому триває. Днями зареєстрований "Народним фронтом" законопроект, який вимагає перевести на українську мову 75% всього телемовлення. Причому, якщо раніше з ситуації виходили, замінюючи україномовне мовлення субтитрами, то тепер буде заборонено і це. Україна невблаганно рухається до нового 2010 році.

Кінець проекту "суспільного ТБ"?

І ще одна глобальна телерадіоновость дня - звільнення гендиректора Національної телерадіокомпанії України Аласанії. Аласанія керував НТКУ (тобто Першим національним і Національним радіо) з весни 2014 року, і це була друга за час незалежності спроба зробити з формально головного каналу країни щось більше, ніж просто придаток влади.

Перша була при Януковичі, коли УТ-1 очолив Бенкендорф, який в силу свого телеопита робив канал популярним за рахунок неполітизованого контенту (зокрема, радянських фільмів). Причому робив це цілком успішно - при ньому рейтинг телеканалу різко зріс.

Аласанія пішов іншим шляхом, намагаючись на кондової платформі створити хоча б окремі осередки громадського телебачення, яким його колись представляли. Вилилося це в кілька расследовательскіх програм ("Схеми", "Слідство.Інфо" і "Наші гроші"), які тут же стали більмом на оці влади. У ситуації, коли канал міститься на гроші, які платить влада, цей проект був приречений. І вчорашня заява Аласанії про відхід поставило крапку в цьому проекті. Тим більше, що рейтинги також голосували проти Аласанії - за останні два роки вони значно впали.

Хто прийде на зміну гендиректору, поки невідомо. Якби влада хотіла хоч якихось реальних реформ, то можна було б очікувати появи неполітизованого менеджера по типу Бенкендорфа. Але, з огляду на нинішні тенденції, більш реально, що НТКУ віддадуть комусь на кшталт віце-прем'єра Кириленка, який поверне його в канонічне русло націонал-більшовизму. Тобто багато вишиванок, лубочних сюжетів про ОУН-УПА і ніяких розслідувань.