Суспільство
7 грудня 2016
«У пошуках щастя»: хто був прототипом відомого фільму-мотиватора?
Сьогодні статки 62-річного Кріса Гарднера оцінюють у 60 мільйонів доларів.
news-image

Коли Кріс Гарднер спав разом з малим сином на підлозі громадського туалету, він не уявляв, що за мотивами його життя колись знімуть популярний голлівудський фільм, передає «Є!» із посиланням на ВВС.

Це було на початку 1980-х. 27-річний Гарднер із сином, якому не було ще й трьох років, протягом року поневірялися у Сан-Франциско без постійної домівки.

Пан Гарднер був стажером брокерської фірми й отримував лише символічну платню - недостатню, щоб винайняти квартиру.

Посварившись з партнеркою, він лишився з дитиною на руках, і вони разом ночували, де прийдеться.

Окрім туалету на залізничній станції, це могло бути у парку, в церковному притулку або під столом в його кабінеті, коли всі інші працівники йшли додому.

Вони харчувалися у доброчинних їдальнях для бездомних, а весь скромний заробіток ішов на дитсадок для Кріса-молодшого, щоб Кріс-старший міг ходити на роботу.

Попри такі труднощі, пан Гарднер мав успіх на роботі. В нього був природний хист до продажу акцій та облігацій, тож після стажування фірма Dean Witter Reynolds (DWR) запропонувала йому постійну посаду.

Він нарешті зміг винайняти оселю для себе з сином, і його кар'єра стрімко злетіла вгору. 1987 року він відкрив власну інвестиційну фірму Gardner Rich.

Сьогодні статки 62-річного Гарднера оцінюють у 60 мільйонів доларів. Він подорожує світом з мотиваційними промовами і підтримує низку доброчинних організацій, що допомагають бездомним і борються проти насильства над жінками.

Згадаймо ще й те, що в пана Гарднера було дуже складне дитинство, а безпосередньо перед стажуванням у DWR він відбув термін у в'язниці - і нас не здивує, що агенти з Голлівуду звернулись до нього, щойно вийшла друком його автобіографія. Вона мала назву "У пошуках щастя" і швидко стала бестселером.

2006 року на екрани вийшов фільм під тією ж назвою; Вілл Сміт, який зіграв Кріса Гарднера, отримав номінацію на "Оскар" за найкращу чоловічу роль.

Озираючись на своє життя, пан Гарднер каже кореспонденту ВВС, що "не хотів би нічого змінити".

У дитинстві я настраждався - задля того, щоб не страждали мої діти. У п'ять років я пообіцяв собі, що мої діти знатимуть, хто їхній батько, - каже він.
Решта мого життя склалася саме так, бо я вчиняв правильно, - зазначає Гарднер.

Пан Гарднер народився у місті Мілуокі, штат Вісконсин, і не знав свого справжнього батька.

Він виріс у бідності з матір'ю Бетті Джин і вітчимом, який пив і знущався з них.

Якийсь час він провів у прийомній сім'ї, поки його мати відбувала покарання за те, що в розпачі спробувала вбити свого партнера.

Попри таке складне дитинство, пан Гарднер каже, що мати була для нього натхненням.

У мене одна з тих старомодних матусь, що кожен день повторюють: "Синку, ти можеш досягти чого завгодно та бути, ким захочеш. І я їй повірив. Я на 100% у цьому переконався.

Він пригадує, що одного разу в дитинстві дивився по телевізору матч університетської ліги з баскетболу і зауважив уголос, що один з гравців, певно, заробить мільйон доларів.

Мама сказала: "Синку, це ти колись заробиш мільйон доларів!" До тієї миті я ніколи про це не замислювався.

Втім, мільйон доларів одразу з неба не впав. Закінчивши середню школу, пан Гарднер чотири роки прослужив у Військово-морських силах США.

1974 року, демобілізувавшись з відзнакою, він переїхав у Сан-Франциско, де почав продавати медичне обладнання.

Його життя перевернулось, коли одного дня він побачив чоловіка, що паркував поруч з ним свій червоний Феррарі; пан Ґарднер спитав, чим він заробляє на життя.

Це виявився біржовий брокер на ім'я Боб Бріджес. Вони розговорилися, і пан Гарднер висловив бажання спробувати себе у цьому бізнесі.

Вони домовились зустрітися знову, і пан Бріджес посприяв тому, щоб пана Гарднера запросили на співбесіду з приводу стажування у DWR.

Втім, за кілька днів до співбесіди пана Гарднера заарештували за несплату штрафів за неправильне паркування.

Врешті-решт йому вдалося прийти на співбесіду, та лише в тій самій одежі, в якій його заарештували - в старих кросівках та жилетці.

Попри зовнішній вигляд, він вразив співрозмовників ентузіазмом й амбітністю, і його взяли на стажування.

2012 року, через шість років після виходу фільму, життя пана Гарднера знову радикально змінилося - його дружина померла від раку у 55 років.

Це змусило його переоцінити те, на що він витрачає час. Після тридцяти успішних років у галузі фінансів він вирішив повністю змінити свою кар'єру.

В останніх розмовах дружина питала мене: "Тепер, коли ми бачимо, яким коротким буває життя, що ти робитимеш з рештою своїх днів?
Після таких розмов змінюється все. Я тепер повторюю: якщо ви не робите чогось для вашого серця, значить, ви щодня йдете на компроміс із собою.

Він зрозумів, що більше не хоче працювати інвестиційним банкіром, і віднайшов себе в ролі мотиваційного спікера та письменника.

Нині він 200 днів на рік проводить у подорожах, виступаючи перед повними залами у понад 50-ти країнах світу.

Скотт Бернс, директор американської інвестиційної фірми Morningstar, каже, що життя пана Гарднера - "дивовижний доказ сили людського духу".

Людина може помилитися і випасти з життя - але лише настільки, наскільки сама собі це дозволить, - додає він.

Пан Гарднер переконаний, що його досвід спростовує теорію, нібито всі ми - продукти середовища, в якому виросли.

За такою теорією, я мав би вирости ще одним алкоголіком, безграмотним невдахою, який б'є дружину та дітей.

Натомість, каже він, йому вдавалося зробити правильний вибір. Цим він завдячує материнській любові та підтримці інших людей.

Я побачив світло в своїй матері та в інших людях, з якими не маю ні краплі спільної крові. Я побачив це світло та прийняв його.


Читайте також: Трамп офіційно анонсував призначення нового глави Пентагону, який критикував агресію РФ в Україні
Читайте також: Українські військові захищаються від агресора кулеметом «Максим» зразка 1910 року
Читайте також: Курс валют на 7 грудня