новини

Адміністрація Президента розглядає можливість проведення нової конституційної реформи – ЗМІ

Порошенко може запропонувати скорочення кількості нардепів.

Адміністрація Президента розглядає проведення конституційної реформи, яка передбачає урізання повноважень глави держави і скорочення складу Верховної Ради. Така реформа, за задумом, має стати запорукою перемоги Петра Порошенка на виборах у травні 2019 року, пише шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна, передає «Є!»

За її словами, цей план поки що не оформлений в якийсь конкретний документ, але активно обговорюється на Банковій. І містить у собі кілька тез.

По-перше, ініціатива такого переформатування вкрай вигідна голові держави іміджево. Мовляв, я – перший президент, який не тримається за владу, готовий нею ділитися, – зазначає журналістка.



По-друге, Основний закон в Україні дійсно вкрай недосконалий. Дуалізм існує не тільки в трикутнику президент – Кабмін – парламент, але й, наприклад, за лінією Міноборони – Генштаб, ну й тощо. Якщо не змінити правил, шизофренічна ситуація, під час якої будь-який прем'єр (у якого повноважень об'єктивно більше) залежить від президента, а президент (у якого повноважень менше), щойно ставши на вищу посаду, починає "затискати" прем'єра, перебираючи на себе його важелі управління, – пише Кошкіна.

 

Наступне – скорочення чисельності депутатів із 450 до 250–300 осіб. Основна частина з них, імовірно, повинна обиратися за списками, решта – за мажоритаркою, – додає журналістка

 

Здавалося б: навіщо це політикуму? Нинішнім народним обранцям, звичайно, ні до чого, а ось для представників верховних еліт дуже зручно – політично домовившись між собою "на березі", вони забезпечать відповідний результат кампанії, сформують більшість так, щоб ніхто не зміг нікого "кинути", й надалі будуть співіснувати. У цій ситуації, звичайно, неминуча консервація олігархічного режиму, проте нинішню владу це більше ніж влаштовує, – йдеться в матеріалі.



Четвертий пункт – "позбавлення СБУ інструментарію силової структури з подальшим перетворенням на класичну спецслужбу".

П'яте. Вищеописані процеси досить складні, вимагають зміни не тільки Конституції, але й кількох десятків базових законів. Само собою зрозуміло: весь цей час президент буде залишатися в центрі суспільної уваги, виступати як ініціатор найважливіших перетворень, – вважає шеф-редактор.



Недоцільність норми про обрання президента не всенародно, але силами парламенту ще дискутується. Пригадую, за пізнього Кучми її провернути хотіли, але не зуміли – завадило громадське обурення, – нагадує Кошкіна.



Зміни до Конституції вимагають двох парламентських сесій. Між ними – резолюція Конституційного Суду. Та й всеукраїнський референдум щодо базових пропозицій – не завадив би, – йдеться в матеріалі. – Словом, якщо восени цього року почати, до до наступної якраз вкладуться.



Ідеологом цієї ідеї, наголошується в тексті, виступає "Народний фронт", конкретно – екс-прем'єр Арсеній Яценюк і голова МВС Арсен Аваков. Основні соратники Петра Порошенка їх підтримують, серед них – колишній голова АП Борис Ложкін і нинішній – Ігор Райнін, прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Секретар Ради нацбезпеки Олександр Турчинов посів нейтральну позицію, але загалом, ідею схвалює. 

Не підтримує ініціативи нардеп від БПП Ігор Кононенко, "але його позиція "віддзеркалює" президентську. А Порошенко рішення ще не ухвалив", стверджує журналістка.

14 квітня 2017, 08:59

 

Loading...

До теми

Авторизація